Джон Гілгуд
Сер Джон Гілгуд (14 квітня 1904, Лондон, Велика Британія — 21 травня 2000, Уоттон Андервуд, Велика Британія) — британський актор театру і кіно. Один з найвидатніших акторів в історії британського театру та кінематографу.
Джон Гілгуд | ||||
---|---|---|---|---|
англ. John Gielgud | ||||
![]() | ||||
Джон Гілгуд, 1959 рік | ||||
Ім'я при народженні | John Arthur Gielgud | |||
Народився | 14 квітня 1904[1][2][…] ![]() Південний Кенсінгтон, Лондон, ![]() | |||
Помер | 21 травня 2000[1][2][…] (96 років) ![]() Уоттон Андервуд, біля Ейсбері, ![]() | |||
Громадянство | ![]() ![]() | |||
Діяльність | актор театру і кіно | |||
Alma mater | Королівська академія драматичного мистецтва (1925)[4] і Вестмінстерська школа (1921)[5] ![]() | |||
Вчителі | Гелен Гейі, Клод Рейнс[5] і Kenneth Barnesd ![]() | |||
Роки діяльності | 1924—2000 | |||
Батьки | Henry Lex Franciszek Adam Gielgudd[6][7] ![]() Kate Terry-Lewisd[6][7] ![]() | |||
Брати / сестри | Frances Eleanor Gielgudd[7], Lewis Gielgudd[7] і Val Gielgudd[7] ![]() | |||
Членство | Американська академія мистецтв і наук ![]() | |||
IMDb | ID 0000024 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
![]() ![]() | ||||
Біографія
ред.Джон Гілгуд народився 14 квітня 1904 року в Лондоні в сім′ї Франка Генрі Гілгуда (1860—1949) та Кейт Террі-Гілгуд (1868—1958).
Гілгуд закінчив Королівську академію драматичного мистецтва та працював спочатку в репертуарному театрі та в театрі West End theatre, а згодом виконував шекспірівський репертуар у театрі The Old Vic (1929—1931). У 30-х роках XX століття Джон Гілгуд виступав в Бродвейському театрі та в театрі West End theatre, де вважався одним з найкращих акторів.
Протягом першої половини своєї кар'єри Гілгуд дуже рідко брав участь в кінематографічних проєктах. У 1964 році актор був серед номінантів на премію Оскар за роль Людовіка VII у фільмі «Бекет». У 1981 році Гілгуд отримав премію Оскар за роль Хобсона у фільмі Стіва Гордона «Артур».
Джон Гілгуд протягом своєї кар'єри здобув багато нагород (Еммі, Ґреммі, Тоні, Золотий глобус, БАФТА, Оскар та інші).
Особисте життя
ред.Був закритим геєм. Приватно він робив пожертви групам захисту прав геїв, але не підтримував їх публічно. В останні роки життя він сказав акторові Саймону Каллоу: «Я захоплююся такими людьми, як ви та Ієн Мак-Келлен, за те, що вони зізналися у тому хто ви є, але сам я не можу це зробити».[8]
Театр (вибраний репертуар)
ред.- Генріх V (листопад, 1921 рік) Гарольд
- Король Лір (квітень, 1931 рік) Король Лір
- Генріх IV, частина 1 (вересень, 1930 рік) Генрі Персі (Хотспур)
- Гамлет (травень, 1926 рік) Розенкранц
- Гамлет (квітень, 1930 рік) Гамлет
- Ромео і Джульєтта (травень, 1924 рік) Ромео
- Чайка (жовтень, 1925 рік) Костянтин Треплєв
- Буря (жовтень, 1930) Просперо
- Річард II (листопад, 1929 рік) Річард II
- Отелло (жовтень, 1961 рік) Отелло
- Сон літньої ночі (грудень, 1929 рік) Оберон
- Любов за любов (лютий, 1924 рік) Валентин
- Макбет (березень, 1930 рік) Макбет
- Андрокл та лев (лютий, 1930 рік) Імператор
- Антоній та Клеопатра (листопад, 1930 рік) Марк Антоній
- Вишневий сад (січень, 1925 рік) Трофімов
- Привиди (березень, 1928 рік) Освальд
Вибрана фільмографія
ред.- 1936 : Секретний агент
- 1953 : Юлій Цезар
- 1955 : Річард III
- 1965 : Фальстаф
- 1965 : Незабутня / (The Loved One) — Френсіс Гінслі
- 1968 : Черевики рибалки
- 1974 : Вбивство у Східному експресі
- 1976 : Аси в небі (Aces High) — директор в Ітоні
- 1977 : Провидіння
- 1978 : Знедолені
- 1979 : Калігула — Нерва
- 1980 : Людина-слон
- 1980 : Формула
- 1981 : Вогняні колісниці
- 1981 : Артур
- 1982 : Ганді
- 1983 : Червоне та чорне
- 1988 : Побачення зі смертю
- 1992 : Світло у темряві
- 1994 : Скарлетт
- 1995 : Перший лицар
- 1996 : Блиск
- 1996 : Гамлет
- 1998 : Єлизавета
- 1998 : Чарівний меч: У пошуках Камелота
Нагороди
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Student & graduate profiles — Королівська академія драматичного мистецтва.
- ↑ а б Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г д Kindred Britain
- ↑ Croall, Jonathan, ред. (2013). Gielgoodies – The Wit and Wisdom and Gaffes of John Gielgud. London: Oberon Books. с. 87. ISBN 1783190078.
Посилання
ред.- Ґілґуд // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Джон Гілгуд на сайті Internet Broadway Database (англ.)
- Джон Гілгуд на сайті IMDb (англ.)
- Джон Гілгуд на сайті TCM Movie Database (англ.)