Джонатан Ке Кван
Джонатан Ке Кван (англ. Jonathan Ke Quan), також відомий як Ке Хюі[1] Кван (в'єт. Quan Kế Huy; нар. 20 серпня 1971, Хошимін, В'єтнам) — американський актор і постановник трюків[2]. Найбільш відомий своїми ролями у фільмах 1980-х років: «Бовдури» та «Індіана Джонс і Храм Долі»[3][4]. Здобув другу хвилю популярності після виходу у 2022 році фільму «Все завжди і водночас», за який він отримав премії «Оскар», «Золотий глобус», Премію Гільдії кіноакторів США, «Вибір критиків» у категорії «Найкращий актор другого плану».
.jpg)
Біографія ред.
Народився 20 серпня 1971 року в Сайгоні, Південний В'єтнам в китайській родині.[5] Був змушений залишити країну, коли армія Республіки В'єтнам зазнала поразки після падіння Сайгона.
Його сім'я отримала політичний притулок у Сполучених Штатах Америки. У нього вісім братів та сестер[6]. Навчався у старшій школі Маунт-Глісон у Туджунгу, штат Каліфорнія, та в середній школі Алхамбри, штат Каліфорнія. Потім закінчив факультет кінематографічних мистецтв в Університеті Південної Каліфорнії. Пізніше навчався в Манчестерському університеті у Великій Британії[7]. Став актором у віці 12 років, зігравши роль у фільмі «Індіана Джонс і Храм Долі». У кастингу на цю роль також брав участь його брат[6].
Вивчав тхеквондо під керівництвом Філіпа Тана на знімальному майданчику фільму «Індіана Джонс та храму долі», потім навчався у Таня Даоляна[8]. Працював постановником трюків у фільмах «Люди Ікс»[9] та «Протистояння» як асистент Корі Юеня[7].
Здобув другу хвилю популярності після виходу у 2022 році фільму «Все завжди і водночас», за який він отримав «Золотий глобус», Премію Гільдії кіноакторів США, «Вибір критиків» та номінацію на «Оскар» у категорії «Найкращий актор другого плану». Перемога у Премії Гільдії кіноакторів зробила його першим азійським чоловіком, який виграв будь-яку індивідуальну категорію на цій премії.
У вересні 2022 року було оголошено, що Кван приєднався до акторського складу другого сезону серіалу «Локі» кінематографічного всесвіту Marvel для Disney+.
Фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1984 | ф | Індіана Джонс і Храм Долі | Indiana Jones and the Temple of Doom | Малюк |
| 1985 | ф | Бовдури | The Goonies | Дейта |
| 1986 | ф | Для цього потрібен злодій | It Takes a Thief | Маленький Гуань |
| 1986 | с | Ми стоїмо разом | Together We Stand | Сем |
| 1987 | ф | Пасажирський | Passenger | Рік |
| 1991 | ф | Дихаючий вогонь | Breathing Fire | Чарлі |
| 1991 | с | Класний керівник | Head of the Class | Джаспер Квонг |
| 1991 | с | Байки зі склепу | Tales from the Crypt | Джош |
| 1992 | ф | Заморожений каліфорнієць | Encino Man | Кім |
| 1993 | с | Великий євнух і малий тесля | The Big Eunuch and the Little Carpenter | Ба Дацзя |
| 1996 | ф | Червоний пірат | Red Pirate | Кван |
| 2002 | ф | Другий раз | Second Time Around | Та особа |
| 2021 | ф | Пошук сім'ї | Finding ʻOhana | Джордж Фан |
| 2022 | ф | Все завжди і водночас | Everything Everywhere All at Once | Веймонд |
| 2023 | с | Локі | Loki | Співробітник ТВА |
| 2023 | с | Американець китайського походження | American Born Chinese | Фредді Вонг |
| 2024 | ф | Електричний штат | The Electric State | доктор Амхерст |
Нагороди та номінації ред.
| Нагорода | Рік | Категорія | Робота | Результат |
|---|---|---|---|---|
| Оскар | 2023 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Все завжди і водночас | Перемога |
| BAFTA | 2023 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Номінація | |
| Золотий глобус | 2023 | Найкраща чоловіча роль другого плану — кінофільм | Перемога | |
| Премія Гільдії кіноакторів США | 2023 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Перемога | |
| Найкращий акторський склад в ігровому кіно | Перемога | |||
| Супутник | 2023 | Найкращий актор другого плану | Перемога | |
| Кінопремія «Вибір критиків» | 2023 | Найкращий актор другого плану | Перемога | |
| Незалежний дух | 2023 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Перемога | |
| Сатурн | 2023 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Перемога | |
| Готем | 2023 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Перемога |
Примітки ред.
- ↑ Практична транскрипція в’єтнамських власних назв українською мовою: голосні фонеми / В. А. Мусійчук // Східний світ. - 2012. - № 2. - С. 77-84.
- ↑ Jonathan Ke Quan. Empire (англ.). 22 серпня 2015. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ Rothman, Michael (6 червня 2015). 'The Goonies' Turns 30: Where Are They Now?. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 18 квітня 2020.
- ↑ Canby, Vincent (23 травня 1984). Indiana Jones and the Temple of Doom. The New York Times. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 18 квітня 2020.
- ↑ Ito, Robert (5 квітня 2022). Ke Huy Quan: From Short Round to Romantic Lead in Just Four Long Decades. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 22 березня 2023.
- ↑ а б Ke Huy Quan (Goonies, Temple of Doom) Niagara Falls Comic Con 2019 Q&A Panel (англ.), Convention Junkies, 17 червня 2019, архів оригіналу за 1 лютого 2022, процитовано 19 квітня 2020
- ↑ а б The kid from Indiana Jones: What does he look like now?. Nowmagazine.co.uk. 8 серпня 2015. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 10 грудня 2017.
- ↑ Nick Mamatas (14 грудня 2012). 10 reasons we still love The Goonies 25 years later. Syfy Wire. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 10 грудня 2017.
- ↑ Jonathan Ke Quan. The New York Times. 3 січня 2020. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 11 травня 2020.
Бібліографія ред.
- Holmstrom, Джон. The Moving Picture Boy: An International Encyclopaedia від 1895 до 1995. Norwich, Michael Russell, 1996, p. 387.