Джованні Караччолі

Джованні III Караччолі дель Соль (*Jean Caraccioli, 1480 —†1550) — італійський аристократ, військовик, маршал Франції.

Джованні Караччолі
фр. Jean Caraccioli
Народився 1480(1480)
Помер 1550(1550)
Країна Bannière de France style 1500.svg Франція
Діяльність військовий очільник
Знання мов французька
Титул князь
Військове звання Маршал Франції
Конфесія католицтво
Рід Караччолі
Батько Джованні II Караччоло
У шлюбі з Елеонора Сан-северино
Діти 3 сини
Герб

ЖиттєписРедагувати

Походив з аристократичного роду Караччоло, найбільш впливової його гілки — дель Соль. Був сином Джованні II Караччоло, князя Мелфі, герцога Веноза, Алколі та Соріа, та Елеонори Сан-северино. Про молоді роки мало відомостей. У 1495 році приєднався до короля Карла VIII при захопленні Неаполя. У 1512 році брав участь у битві при Равенні. Після чого перейшов на бік імператора Карла V Габсбурга.

У 1528 році потрапляє у полон у м. Мельфі до французького військовика Оде де Фуа, віконта Лотрека. Імператор відмовився викупити Караччоло. Тому він повернувся на службу до короля Франції. тут змінив прізвище на Караччолі. Франциск I надав йому орден Святого Михайла, звання генерал-лейтенанта та численні маєтки в омін на втрачені в Італії.

у 1536 році звитяжив при обороні П'ємонту від військ імператора Карла V. У 1543 році відзначився при облозі Люксембургу та Ландерсі. У 1544 році стає маршалом, а у 1545 році призначається губернатором П'ємонту. Помер на цій посаді у 1550 році.

ДжерелаРедагувати

  • Johannes Baptist Rietstap, Armorial général : contenant la description des armoiries des familles nobles et patriciennes de l'Europe : précédé d'un dictionnaire des termes du blason, G.B. van Goor, 1861, 1171 p.