Джованні Кампано (лат. Campanus, італ. Campano da Novara, Giovanni Campano) — італійський математик, астролог XIII століття, автор одного з перекладів (чи перекладення) на латину «Начал» Евкліда, стандартного для XIII–XVI століть[8]. З приміток Кампано до «Начал» виділяються: теорія зірчастого п'ятикутника, ділення прямої в середньому і крайньому відношеннях, задача про трисекцію кута і питання про побудову вписаного в коло правильного дев'ятикутника[9].

Джованні Кампано
Народився 1210[2][1] або 1220[3][4][5]
Новара, П'ємонт, Італія
Помер 13 вересня 1296[1]
Вітербо, Лаціо, Італія[6]
Діяльність астроном, математик, астролог, письменник, перекладач, лікар
Галузь математика[7], астрономія[7] і астрологія[7]
Посада капелан
Перша сторінка латинського видання «Начал» Евкліда в обробці Джованні Кампано (1482)

Про біографію Кампано наявні різні відомості. Авраам Кестнер[10] наводить наступні думки авторів XVI–XVII століть: Клод Дешаль[fr] зазначає, що трансальпійський гал (Transalpinische Galler) Campan у XI столітті переклав Евкліда з арабської на латину; Фосс наводить його ім'я Ioanes і повідомляє про астронома Campan з Novara в Italia Transpada, який жив близько 1200 року; Тритемій повідомляє, що Campan був знаменитим філософом і астрологом при Генріху III в 1030 році. В кінці XIX століття Кантор[11] наводить лише одну думку, четверту: Йоханн Кампано з Наварри був капеланом при папі Урбані IV (12611264), а потім каноніком в Парижі.

Опубліковані роботи ред.

 
Tetragonismus idest circuli quadratura, 1503

Примітки ред.

  1. а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118666797 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. LIBRIS — 2012.
  4. Autoritats UB
  5. Alvin
  6. http://www-history.mcs.st-and.ac.uk/Biographies/Campanus.html
  7. а б в Czech National Authority Database
  8. Euclid's Elements in the middle ages, by M. Folkerts [Архівовано 2 квітня 2021 у Wayback Machine.] Каталог середньовічних латинських манускриптів «Начал» Евкліда
  9. Кампанус, математик // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  10. Kaestner, A. Geschichte der Mathematik[недоступне посилання з квітня 2019]. Bd. 2, с. 311
  11. Cantor, Moritz. Vorlesungen über geschichte der mathematik. Leipzig: B. G. Teubner, 1894–1908. Bd. 2, с. 100
  12. а б в г G. J. Toomer (1971). Campanus of Novara. У Gillispie, Charles Coulston (ред.). Dictionary of scientific biography. Т. III. New York: Scribner. с. 23–29. ISBN 978-0-684-10114-9. 
  13. а б в г д е ж и Benjamin, Francis Seymour; Toomer, G. J. (1971). Campanus of Novara and medieval planetary theory: Theorica planetarum. University of Wisconsin Press. ISBN 978-0-299-05960-6. 

Посилання ред.