Джинса́ — сленгове слово, яке використовується переважно в медійній спільноті. Синонім терміна «прихована реклама». Означає зумисну приховану рекламу чи антирекламу, подану у вигляді новин, авторських текстів, аналітики й телевізійних програм тощо.

Джинса поділяється на комерційну та політичну. У першому випадку рекламують товари чи послуги певної компанії, в другому — політичних діячів.

Від продакт-плейсменту, де замовник намагається наголошувати на певному товарі чи торговій марці (наприклад, показ у фільмах певних марок автомобілів, телефонів, одягу тощо), джинса відрізняється формою подачі матеріалу, а саме: намаганням замаскувати її під журналістські матеріали. Тож ідеться про обман читача, якого не повідомляють про рекламний зміст матеріалу.

Зазвичай джинса розміщується з відома керівництва редакції, яке або дає завдання журналістам створити джинсовий матеріал на задану тему, або розміщує уже готовий джинсовий матеріал, отриманий від замовника, серед реальних інформаційних матеріалів. У рідкісних випадках, можливе несанкціоноване розміщення джинси самим журналістом.

Джинса вважається грубим порушенням професійних журналістських стандартів та Етичного кодексу українського журналіста.

Одна з версій походження терміна, за версією журналістів інтернет-видання «Телекритика», — це джинси, в кишеню яких кладеться гонорар за підготовку та/або розміщення замовних матеріалів.

Ознаки джинсиРедагувати

Медіаексперти визначають три напрямки джинси: політичну, комерційну, та іміджеву.[1] Кожен напрямок має свої специфічні ознаки.

Політична джинса — замовниками її є політичні партії, окремі політики або люди, які мають політичні інтереси; за допомогою таких матеріалів ці гравці намагаються підвищити свій рейтинг або понизити рейтинг конкурентів

Ознаки політичної джинсиРедагувати

  • Серія матеріалів присвячена одному політику або політичній силі, більшість матеріалів не є суспільно важливими, можуть бути як позитивного, так і негативного характеру.
  • Один і той самий матеріал трапляється одночасно в кількох ЗМІ, до того ж e деяких він може знаходитись під рубриками, які ідентифікують рекламу.
  • Матеріали, що легалізують дії певних політиків (незбалансовані, лише позитив), які можуть бути непопулярні в суспільстві.
  • Просування певної популярної в суспільстві ідеї певним політиком.
  • Експертні матеріали, що просувають певну політичну силу, політика або ж політичну ідею (теж незбалансовані й лише позитивні).
  • Нетипові ознаки політичної джинси:
  • Матеріал висвітлює наміри політика, що наразі не підтверджені дією.
  • Просування політичної ідеї.

Комерційна джинса — замовниками цього типу джинси є комерційні компанії, спрямована вона на просування певного товару, послуги чи самої компанії, з метою збільшення доходів компанії. До цього типу джинси також можна віднести матеріали групи компаній, які спрямовані на ухвалення або ж не ухвалення певних державних рішень.

Ознаки комерційної джинсиРедагувати

  • Матеріали направлені на просування певної торгової марки або товару чи послуги певної торгової марки.
  • У матеріалі безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб'єкта.
  • У матеріалах містяться елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб'єкта (номери телефонів, посилання на сайти).

Нетипові ознаки комерційної джинси (не завжди означають замовність)Редагувати

  • Матеріали просувають певні законопроєкти, що необхідні виробникам певних товарів чи послуг, або ж нівелюють законопроєкти, що їм зашкодять.
  • Матеріали пропагують ідею, яка стимулює вживання певних товарів чи послуг.
  • Матеріали направлені передусім на отримання коштів.
  • У матеріалі є зображення певної конкретної торгової марки.

Іміджева джинса — матеріали, замовниками яких є благодійні фонди, релігійні структури та державні органи. Такі матеріали можуть не бути прямо пов'язані з політичною чи економічною вигодою, вони підтримують соціальний рейтинг та впізнаваність таких структур.

Приклади джинсиРедагувати

У травні 2011 року було проведено журналістський експеримент. До комерційного директора одеського телеканалу «АТВ» звернувся чоловік, який представився бізнесменом Андрієм Бокучем. Він попросив зняти й пустити в ефір сюжет про конфлікт на його підприємстві «Агротех». Телеканал погодився це зробити за 600 доларів. Сюжет вийшов у вечірньому випуску новин. При цьому жодного підприємства «Агротех» насправді не існувало. Проте керівництво каналу навіть не перевіряло цього, не кажучи вже про спроби розібратися в конфлікті абощо.

Процес переговорів із керівництвом каналу було відзнято прихованою камерою й викладено в мережі. Також громадська рада при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення виносила рішення щодо розміщення на телеканалах ICTV, АТБ, Київ джинси, поданої у вигляді новин.[2][3]

У липні 2011-го — масове розмноження статті Клюєва в газетах Київщини, Полтавщини, Миколаївщини.[4]

У жовтні 2011-го в чотирьох волинських виданнях з'явилися однакові матеріали з тезами Путіна про Єдиний економічний простір.[4]

12 грудня в газеті «Известия в Украине» з'явилося інтерв'ю Медведчука, в якому прозвучали його тези проти вступу України до Євросоюзу й про переваги Митного союзу з Росією. Відразу після цього регіональні газети передрукували інтерв'ю Медведчука. Щонайменше десять видань Західної України синхронно розмістили на своїх шпальтах цей матеріал.

Моніторинг джинси в УкраїніРедагувати

В Україні моніторингом джинси та неналежного маркування займається Інститут масової інформації (ІМІ)[5].

Згідно з моніторингового звіту ІМІ за другий квартал 2020 року, не було виявлено жодного замовного матеріалу, тобто джинси на сайтах «Ліга», «Укрінформ», «Український тиждень», «Українська правда», «Новое время», «Букви» та «Суспільне»[6].

Основним замовником джинси в онлайн-медіа вже другий квартал поспіль у 2020 році залишається партія «Опозиційна платформа — За життя (ОПЗЖ)». На неї припадає в середньому 31 % матеріалів з ознаками замовлення, тоді як на всі інші політичні сили разом — 12 % матеріалів[7].

На другому місці серед основних замовників джинси в онлайн-медіа — комерційні компанії, на які припало 30 % таких матеріалів. Проти попереднього моніторингового періоду кількість замовних матеріалів у медіа від комерційних компаній упала на 2 %.

У досліджуваний період співвідношення політичної та комерційної джинси становило відповідно 64 % і 36 %.

Сайтами-антилідерами з розміщення матеріалів з ознаками замовлення стали «Znaj.ua» (88 матеріалів), «NewsOne» (63 матеріали, виявлених протягом тижня моніторингу, переважно на користь ОПЗЖ), «112.ua» (48 матеріалів, переважно на користь ОПЗЖ)[8].

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. С. Колодницька. Як розпізнати джинсу в теленовинах[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. С. Колодницька. Як розпізнати джинсу в інтернеті[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. С. Колодницька. Як розпізнати приховану рекламу в телепрограмах[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Как «Комментарии» и «Сегодня» отработали заказ производителей сигарет

ПриміткиРедагувати