Джинса
Джинса́ — сленгове слово, яке використовується переважно в медійній спільноті. Синонім терміна «прихована реклама». Означає зумисну приховану рекламу чи антирекламу, подану у вигляді новин, авторських текстів, аналітики й телевізійних програм тощо.
Джинса поділяється на комерційну та політичну. У першому випадку рекламують товари чи послуги певної компанії, в другому — політичних діячів.
Від продакт-плейсменту, де замовник намагається наголошувати на певному товарі чи торговій марці (наприклад, показ у фільмах певних марок автомобілів, телефонів, одягу тощо), джинса відрізняється формою подачі матеріалу, а саме: намаганням замаскувати її під журналістські матеріали. Тож ідеться про обман читача, якого не повідомляють про рекламний зміст матеріалу.
Зазвичай джинса розміщується з відома керівництва редакції, яке або дає завдання журналістам створити джинсовий матеріал на задану тему, або розміщує уже готовий джинсовий матеріал, отриманий від замовника, серед реальних інформаційних матеріалів. У рідкісних випадках, можливе несанкціоноване розміщення джинси самим журналістом.
Джинса вважається грубим порушенням професійних журналістських стандартів та Етичного кодексу українського журналіста.
Одна з версій походження терміна, за версією журналістів інтернет-видання «Телекритика», — це джинси, в кишеню яких кладеться гонорар за підготовку та/або розміщення замовних матеріалів.
Ознаки джинси ред.
Медіаексперти визначають три напрямки джинси: політичну, комерційну, та іміджеву.[1] Кожен напрямок має свої специфічні ознаки.
Політична джинса — замовниками її є політичні партії, окремі політики або люди, які мають політичні інтереси; за допомогою таких матеріалів ці гравці намагаються підвищити свій рейтинг або понизити рейтинг конкурентів
Ознаки політичної джинси ред.
- Серія матеріалів присвячена одному політику або політичній силі, більшість матеріалів не є суспільно важливими, можуть бути як позитивного, так і негативного характеру.
- Один і той самий матеріал трапляється одночасно в кількох ЗМІ, до того ж у деяких він може знаходитись під рубриками, які ідентифікують рекламу.
- Матеріали, що легалізують дії певних політиків (незбалансовані, лише позитив), які можуть бути непопулярні в суспільстві.
- Просування певної популярної в суспільстві ідеї певним політиком.
- Експертні матеріали, що просувають певну політичну силу, політика або ж політичну ідею (теж незбалансовані й лише позитивні).
- Нетипові ознаки політичної джинси:
- Матеріал висвітлює наміри політика, що наразі не підтверджені дією.
- Просування політичної ідеї.
Комерційна джинса — замовниками цього типу джинси є комерційні компанії, спрямована вона на просування певного товару, послуги чи самої компанії, з метою збільшення доходів компанії. До цього типу джинси також можна віднести матеріали групи компаній, які спрямовані на ухвалення або ж не ухвалення певних державних рішень.
Ознаки комерційної джинси ред.
- Матеріали направлені на просування певної торгової марки або товару чи послуги певної торгової марки.
- У матеріалі безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб'єкта.
- У матеріалах містяться елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб'єкта (номери телефонів, посилання на сайти).
Нетипові ознаки комерційної джинси (не завжди означають замовність) ред.
- Матеріали просувають певні законопроєкти, що необхідні виробникам певних товарів чи послуг, або ж нівелюють законопроєкти, що їм зашкодять.
- Матеріали пропагують ідею, яка стимулює вживання певних товарів чи послуг.
- Матеріали направлені передусім на отримання коштів.
- У матеріалі є зображення певної конкретної торгової марки.
Іміджева джинса — матеріали, замовниками яких є благодійні фонди, релігійні структури та державні органи. Такі матеріали можуть не бути прямо пов'язані з політичною чи економічною вигодою, вони підтримують соціальний рейтинг та впізнаваність таких структур.
Приклади джинси ред.
У травні 2011 року було проведено журналістський експеримент. До комерційного директора одеського телеканалу «АТВ» звернувся чоловік, який представився бізнесменом Андрієм Бокучем. Він попросив зняти й пустити в ефір сюжет про конфлікт на його підприємстві «Агротех». Телеканал погодився це зробити за 600 доларів. Сюжет вийшов у вечірньому випуску новин. При цьому жодного підприємства «Агротех» насправді не існувало. Проте керівництво каналу навіть не перевіряло цього, не кажучи вже про спроби розібратися в конфлікті абощо.
Процес переговорів із керівництвом каналу було відзнято прихованою камерою й викладено в мережі. Також громадська рада при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення виносила рішення щодо розміщення на телеканалах ICTV, АТБ, Київ джинси, поданої у вигляді новин.[2][3]
У липні 2011-го — масове розмноження статті Клюєва в газетах Київщини, Полтавщини, Миколаївщини.[4]
У жовтні 2011-го в чотирьох волинських виданнях з'явилися однакові матеріали з тезами Путіна про Єдиний економічний простір.[4]
12 грудня в газеті «Известия в Украине» з'явилося інтерв'ю Медведчука, в якому прозвучали його тези проти вступу України до Євросоюзу й про переваги Митного союзу з Росією. Відразу після цього регіональні газети передрукували інтерв'ю Медведчука. Щонайменше десять видань Західної України синхронно розмістили на своїх шпальтах цей матеріал.
Моніторинг джинси в Україні ред.
В Україні моніторингом джинси та неналежного маркування займається Інститут масової інформації (ІМІ)[5].
Згідно з моніторингового звіту ІМІ за другий квартал 2020 року, не було виявлено жодного замовного матеріалу, тобто джинси на сайтах «Ліга», «Укрінформ», «Український тиждень», «Українська правда», «Новое время», «Букви» та «Суспільне»[6].
Основним замовником джинси в онлайн-медіа вже другий квартал поспіль у 2020 році залишається партія «Опозиційна платформа — За життя (ОПЗЖ)». На неї припадає в середньому 31 % матеріалів з ознаками замовлення, тоді як на всі інші політичні сили разом — 12 % матеріалів[7].
На другому місці серед основних замовників джинси в онлайн-медіа — комерційні компанії, на які припало 30 % таких матеріалів. Проти попереднього моніторингового періоду кількість замовних матеріалів у медіа від комерційних компаній упала на 2 %.
У досліджуваний період співвідношення політичної та комерційної джинси становило відповідно 64 % і 36 %.
Сайтами-антилідерами з розміщення матеріалів з ознаками замовлення стали «Znaj.ua» (88 матеріалів), «NewsOne» (63 матеріали, виявлених протягом тижня моніторингу, переважно на користь ОПЗЖ), «112.ua» (48 матеріалів, переважно на користь ОПЗЖ)[8].
Див. також ред.
Джерела ред.
- С. Колодницька. Як розпізнати джинсу в теленовинах[недоступне посилання з квітня 2019]
- С. Колодницька. Як розпізнати джинсу в інтернеті[недоступне посилання з квітня 2019]
- С. Колодницька. Як розпізнати приховану рекламу в телепрограмах[недоступне посилання з квітня 2019]
- Как «Комментарии» и «Сегодня» отработали заказ производителей сигарет
Примітки ред.
- ↑ Методологія моніторингу матеріалів з ознаками замовлення (джинси). IMI (укр.). Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 10 січня 2018.
- ↑ Про недотримання телерадіокомпанією «Київ» умов ліцензії та вимог законодавства. Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 20 серпня 2011.
- ↑ Національна рада. archive.is. 13 липня 2012. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 23 листопада 2016.
- ↑ а б Анна Григораш Король «джинси» Віктор Медведчук //«День», 23 грудня, 2011 — 00:00, № 235, (2011) з пос. на «Українська правда», 21 грудня 2011 року. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27-10-2014. Процитовано 16-10-2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Джинса в онлайн-медіа. Моніторинговий звіт за 2-й квартал 2020 року. Інститут масової інформації (укр.). 25-06-2020. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 24-01-2021.
- ↑ ІМІ промоніторив онлайн-ЗМІ на предмет джинси. Телекритика (укр.). 25-06-2020. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 24-01-2021.
- ↑ «Знай.юа», NewsOne та 112.ua стали лідерами з розміщення матеріалів з ознаками замовності – ІМІ. Детектор медіа (укр.). 30-06-2020. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 24-01-2021.