Джерард Менлі Гопкінс (англ. Gerard Manley Hopkins, 28 липня 1844, Стратфорд, Ессекс — 8 червня 1889, Дублін) — англійський поет і католицький священик.

Джерард Гопкінс
Народився 28 липня 1844(1844-07-28)[1][2][…]
Stratford[d], Ньюгем, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство[4][2][…]
Помер 8 червня 1889(1889-06-08)[1][2][…] (44 роки)
Дублін, Ірландія[6][7][8]
·перитоніт[4][5]
Поховання Гласневін[4][9][5]
Країна  Сполучене Королівство
 Велика Британія[10]
Діяльність поет, письменник
Alma mater Коледж Бейлліол (1867)[5], Highgate Schoold (1863)[5] і St Beuno’s Ignatian Spirituality Centred (1877)[4]
Знання мов англійська[1][11][12]
Конфесія католицтво[13][5] і англіканство[5]
Батько Manley Hopkinsd[4]
Брати, сестри Arthur Hopkinsd[14] і Everard Hopkinsd[14]

За життя Гопкінса, який не дбав про друковану долю своїх творів, було опубліковано лише кілька його віршів. У 1918 р. його спадщину опублікував Р. Бріджес[en], на той час — прославлений поет-лауреат. Після цього Гопкінс був визнаний одним із найбільших поетів англійської мови. Новаторський за ритмікою «вірш, що скаче», яким написана більшість духовних сонетів Гопкінса, склався під впливом стародавньої саксонської поезії, валлійського вірша, дитячих пісеньок і лічилок. На вірші Джерарда Менлі Гопкінса писали музику Е. Кшенек, Самюел Барбер, Мілтон Беббітт, Бенджамін Бріттен, Майкл Тіппетт[en], Нед Рорем[en], Джонатан Гарві[en], Шон О'Лірі, Леонід Десятников.

Примітки ред.