Джек Гріліш (англ. Jack Grealish, нар. 10 вересня 1995, Бірмінгем) — англійський та ірландський футболіст, фланговий півзахисник та нападник клубу «Астон Вілла».

Ф
Джек Гріліш
Jack Grealish aug 2014.jpg
Особисті дані
Народження 10 вересня 1995(1995-09-10) (25 років)
  Бірмінгем, Англія
Зріст 175 см
Вага 70 кг
Громадянство Flag of Ireland.svg Ірландія і Flag of England.svg Англія
Позиція фланговий півзахисник, нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Астон Вілла»
Номер 10
Юнацькі клуби
2002—2012 Англія «Астон Вілла»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2012– Англія «Астон Вілла» 159 (23)
2013–2014   Англія «Ноттс Каунті» 37 (5)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2011–2012 Ірландія Ірландія U-17 7 (3)
2012–2013 Ірландія Ірландія U-18 6 (2)
2013–2014 Ірландія Ірландія U-21 6 (1)
2016–2017 Англія Англія U-21 7 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 26 липня 2020.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 26 липня 2020.

Виступав, зокрема, за клуби «Астон Вілла» та «Ноттс Каунті», а також молодіжну збірну Англії.

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 10 вересня 1995 року в місті Бірмінгем. Вихованець футбольної школи клубу «Астон Вілла» з рідного міста. У сезоні 2012/13 став переможцем міжнародного турніру NextGen Series, граючи за команду «Астон Вілли» до 19 років[1]. У сезоні 2013/14 був в оренді в клубі «Ноттс Каунті», виступаючому в Першій лізі (3-й дивізіон Англії). Провів 37 ігор і забив 5 голів у чемпіонаті.

 
Астон Віллу]]». 2019 рік.

За основну команду «вілланів» дебютував 7 травня 2014 року в 29-му турі Прем'єр-ліги в матчі проти «Манчестер Сіті». Бірмінгемці зазнали поразки з рахунком 0:4[2]. У сезоні 2014/15 зіграв 17 матчів у Прем'єр-лізі. Дійшов з командою до фіналу Кубка Англії, в якому «Астон Вілла» зазнала поразки з рахунком 0:4 від лондонського «Арсеналу»[3]. У сезоні 2015/16 зіграв 16 матчів і забив 1 гол у чемпіонаті[4]. У сезоні 2016/17 зіграв 31 матч і забив 5 голів у Чемпіоншипі[5]. У сезоні 2017/18 зіграв 30 матчів і забив 3 голи в Чемпіоншипі[6]. У сезоні 2018/19 зіграв 34 матчі і забив 6 голів у Чемпіоншипі[7]. Разом з командою виграв плей-офф за вихід в АПЛ[8].

У наступному сезоні команда сенсаційно вийшла у фінал Кубка Футбольної ліги 2020 року, де поступилась 1:2 «Манчестер Сіті»[9], втім у чемпіонаті справи йшли не дуже вдало і за чотири тури до кінця чемпіонату відставала на 4 очки від рятівної 17 позиції. Тим не менш команді Гріліша вдалось виправити ситуацію і, зігравши в останньому турі внічию 1:1 з «Вест Гем Юнайтед», обидві команди зберегли собі прописку в еліті на наступний сезон[10][11]. Станом на 26 липня 2020 року відіграв за команду з Бірмінгема 159 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірніРедагувати

2011 року дебютував у складі юнацької збірної Ірландії (U-17), після чого грав за юнаків до 18 років, а протягом 2013—2015 років залучався до складу молодіжної збірної Ірландії. На молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах, забив 1 гол.

У травні 2015 року головний тренер збірної Ірландії Мартін О'Ніл повідомив, що Гріліш відмовився від виклику в збірну, оскільки в даний момент зосереджений на іграх за клуб[12]. У вересні 2015 року головний тренер збірної Англії Рой Годжсон висловив надію, що Гріліш визначиться зі своїм майбутнім вже до жовтня[13].

28 вересня 2015 року Джек оголосив, що прийняв рішення виступати за збірну Англії[14][15]. 18 березня 2016 року отримав дозвіл ФІФА на виступ за збірну Англії[16].

19 травня 2016 року Гріліш дебютував у складі молодіжної збірної Англії, вийшовши на заміну на 72-й хвилині Рубену Лофтус-Чіку в матчі проти Португалії (1:0) на Турнірі в Тулоні[17]. У другому матчі на турнірі, через чотири дні, він зробив дубль у матчі проти Гвінеї (7:1)[18]. Загалом на тому турнірі Англія виграла всі п'ять матчів і виграла турнір вперше після 1994 року[19].

Наступного року Гріліш був названий у складі молодіжної збірної на молодіжному чемпіонаті Європи 2017 року у Польщі.[20], де англійці дійшли до півфіналу. Загалом за англійську «молодіжку» з 2016 по 2017 рік він провів сім матчів, забивши два голи[21].

Статистика виступівРедагувати

Статистика клубних виступівРедагувати

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2012–13   «Астон Вілла» ПЛ 0 0 КА+КЛ 0 0 - - - - - - 0 0
2013–14   «Ноттс Каунті» (ІІІ) 37 5 КА+КЛ 1+0 0 - - - ТФЛ 1 0 39 5
2014–15   «Астон Вілла» ПЛ 18 0 КА+КЛ 6+1 0 - - - - - - 25 0
2015–16 ПЛ 16 1 КА+КЛ 2+3 0 - - - - - - 21 1
2016–17 ЧФЛ (ІІ) 31 5 КА+КЛ 1+1 0 - - - - - - 33 5
2017–18 ЧФЛ (ІІ) 27+3[22] 3+0[22] КА+КЛ 1+0 0 - - - - - - 31 3
2018–19 ЧФЛ (ІІ) 34 6 КА+КЛ 1+0 0 - - - - - - 35 6
2019–20 ПЛ 27 7 КА+КЛ 0+5 0+2 - - - - - - 32 9
Усього за «Астон Віллу» 144 20 21 2 - - - - 165 22
Усього за кар'єру 181 25 22 2 - - 1 0 204 27

Особисте життяРедагувати

Батько Джека, Кевін Гріліш, ірландець. Народився в Бірмінгемі, Англія. Бабуся і дідусь по батьківській лінії — ірландці. Дід по материнській лінії теж ірландець[23][24]. Сам Джек теж народився в Бірмінгемі[25] і виріс у сусідньому Солігаллі[26].

Молодший брат Джека, Кілан, помер від синдрому раптової дитячої смерті у квітні 2000 року у віці дев'яти місяців[27].

Прапрадід Джека, Біллі Гарраті, був футболістом. Протягом декількох сезонів виступав за «Астон Віллу», з якою виграв чемпіонат (1899, 1900) і кубок (1905) Англії[28][29].

ПриміткиРедагувати

  1. NextGen Series Final: Chelsea U19 0 Aston Villa U19 2. 
  2. Сезон 2013/2014. 
  3. Сезон 2014/2015. 
  4. Сезон 2015/2016. 
  5. Сезон 2016/2017. 
  6. Сезон 2017/18. 
  7. Сезон 2018/19. 
  8. Championship Play-Offs 18/19. 
  9. McNulty, Phil (1 March 2020). Aston Villa 1-2 Manchester City: Sergio Aguero & Rodri goals secure third Carabao Cup in a row. BBC Sport (en-gb). Процитовано 2 March 2020. 
  10. Preece, Ashley (9 July 2020). Dean Smith admits Villa relying on others after Man United defeat. birminghammail. Процитовано 27 July 2020. 
  11. Emotional Smith proud to have kept Villa up. BBC Sport. 26 July 2020. Процитовано 27 July 2020. 
  12. Гравець «Астон Вілли» Гріліш відмовився від виклику в збірну Ірландії. 
  13. Ходжсон: хочу, щоб Гріліш скоріше погодився грати за збірну Англії. 
  14. Jack Grealish chooses England over Republic of Ireland. 
  15. Гріліш волів збірну Англії команді Ірландії. 
  16. півзахисник «Астон Вілли» Гріліш отримав дозвіл виступати за збірну Англії
  17. Dickson, Andrew (19 May 2016). England U21 1–0 Portugal U21: Grealish plays in Toulon win. Sky Sports. Процитовано 15 August 2018. 
  18. Lewis, Daniel (24 May 2016). Result: Debutant Jack Grealish bags brace as England U-21s put seven past Guinea U-23s. Sports Mole. Процитовано 15 August 2018. 
  19. England Under-21s win Toulon Tournament for first time in 22 years. BBC Sport. 29 May 2016. Процитовано 15 August 2018. 
  20. Stephenson, Billy (26 June 2017). 2017 European U21 Championships: Squads, fixtures, results, stadiums and more for tournament in Poland. Daily Mirror (London). Процитовано 15 August 2018. 
  21. England's matches: The under 21's: 2010–20. England Football Online. 24 June 2019. Процитовано 6 August 2019. 
  22. а б Плей-оф
  23. Fallon, John (17 October 2014). Jack Grealish poised to commit to Ireland senior squad. The Irish Times (Dublin). Процитовано 15 August 2018. 
  24. Rostron-Pike, Nick (21 April 2015). Exclusive – Jack Grealish faces tough decision about England future, claims father. talkSPORT. Процитовано 15 August 2018. 
  25. Джек Гріліш. Barry Hugman's Footballers. Процитовано 31 May 2018. 
  26. Percy, John; Wilson, Jeremy; Edwards, Luke (20 April 2015). Aston Villa's Jack Grealish could spark international tug-of-war between Ireland and England. The Daily Telegraph (London). Процитовано 31 May 2018. 
  27. Kendrick, Mat (8 April 2018). The family tragedy that inspires Aston Villa's Birmingham City derby hero Jack Grealish. Birmingham Mail. Процитовано 11 March 2019. 
  28. Kendrick, Mat (26 May 2015). Aston Villa v Arsenal: This 1905 FA Cup winner is related to a current Villa star – find out who. Birmingham Mail. Процитовано 15 August 2018. 
  29. Player info: William Garraty. Englandstats.com. Davey Naylor. Процитовано 15 August 2018. 

ПосиланняРедагувати