Відкрити головне меню

Джейсон Робертс (англ. Jason Roberts, нар. 25 січня 1978, Лондон) — гренадський футболіст, що грав на позиції нападника. Виступав за п'ять різних клубів англійської Прем'єр-ліги («Вест-Бромвіч Альбіон», «Портсмут», «Віган Атлетік», «Блекберн Роверз» та «Редінг»), а також національну збірну Гренади.

Ф
Джейсон Робертс
Jason Roberts full quality.jpg
Особові дані
Народження 25 січня 1978(1978-01-25) (41 рік)
  Лондон, Англія
Зріст 185 см
Громадянство Flag of Grenada.svg Гренада
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1996–1997 Англія «Гаєс» 50 (16)
1997–1998 Англія «Вулвергемптон» 0 (0)
1997–1998   Англія «Торкі Юнайтед» 14 (6)
1998   Англія «Бристоль Сіті» 3 (1)
1998–2000 Англія «Бристоль Роверс» 78 (38)
2000–2004 Англія «Вест-Бромвіч Альбіон» 89 (24)
2003–2004   Англія «Портсмут» 10 (1)
2004–2006 Англія «Віган Атлетік» 93 (37)
2006–2012 Англія «Блекберн Роверз» 134 (24)
2012–2014 Англія «Редінг» 28 (6)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1999–2008 Гренада Гренада 22 (12)
Звання, нагороди
Нагороди
член ордена Британської імперії

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єраРедагувати

Робертс народився в районі Парк Роял Лондона і почав грати у футбол в ранньому віці, проводячи час в юнацьких академіях при декількох футбольних клубах, але до складу не був зарахований. Після короткого перебування в клубі «Гаєс», якому допоміг вийти з Істмійської ліги у Національну Конференцію, в 1997 році Робертс увійшов до складу «Вулвергемптона». Втім за першу команду він так і не дебютував, натомість здавався в оренди в клуби «Торкі Юнайтед» і «Бристоль Сіті», а в 1998 році за 250 000 фунтів стерлінгів підписав контракт з «Бристоль Роверс»[1], де швидко зарекомендував себе в першій команді, забивши в цьому клубі 38 голів за два сезони у Другому дивізіоні Футбольної ліги.

Після невдачі з виходом клубу до Першого дивізіону, Робертс подав заявку на трансфер в інший клуб[1] і в липні 2000 року перейшов у «Вест-Бромвіч Альбіон»[2]. Його гол не допомігл команді виграти плей-оф Чемпіоншипу в його першому сезоні за цей клуб, втім у наступному сезоні «дрозди» стали другими і напряму вийшли до Прем'єр-ліги. У сезоні 2002/03 Робертс дебютував у Прем'єр-лізі і забив три м'ячі у 32 матчах, втім команда стала передостанньою і вилетіла назад у Перший дивізіон. Втім сам Робертс залишився виступати у вищому дивізіоні, оскільки на початку сезону 2003/04 був відданий в оренду в «Портсмут», де грав до кінця року.

У січні 2004 року Джейсон за 1,4 млн фунтів стерлінгів перейшов у «Віган Атлетик»[3] і до кінця сезону забив 8 голів у 14 іграх Першого дивізіону, при цьому перший з них забив вже на 35 секунді дебютного матчу 17 січня у ворота «Престона» (4:2)[4]. У сезоні 2004/05 в іграх за цей клуб Робертс забив 21 м'яч у 45 матчах новоствореного Чемпіоншипу і в кінці сезону заслужив звання гравця року та увійшов до символічної збірної турніру[5]. У сезоні 2005/06 8 голів Робертса допомогли клубу залишитися у Прем'єр-лізі, а також потрапити в команді у фінал Кубка Футбольної ліги на стадіоні «Мілленінум», що став першим великим фінальним матчем клубу в історії.

Не зумівши домовитися про новий контракт з клубом, в липні 2006 році Робертс перейшов в «Блекберн Роверз»[6], у складі якого дебютував у єврокубках. У 2007 році він заснував фонд Джейсона Робертса[7] і в 2009 році за служіння спорту був нагороджений Орденом Британської імперії[8]. У 2011 році він став працювати ведучим програми 606 на радіостанції BBC Radio 5 Live[en]. Загалом Джейсон провів понад 150 матчів на «Блекберн», забивши 28 голів.

26 січня 2012 року підписав 18-місячний контракт з «Редінгом» і у тому ж сезоні допоміг клубу виграти Чемпіоншип та вийти у Прем'єр-лігу. Сезон 2012/13 став для Робертса останнім у елітному англійському дивізіоні, де форвард зіграв лише 11 матчів через травми, а його клуб став передостаннім і понизився у класі. 21 лютого 2014 року, не граючи більше року через постійну травму, Робертс заявив, що не зможе знову зіграти на високому рівні[9] і 20 березня 2014 року офіційно оголосив про завершення ігрової кар'єри[10][11].

Виступи за збірнуРедагувати

Оскільки батько Джейсона народився у Гренаді, то Робертс мав право представляти цю національну збірну. 1999 року він дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Гренади. Втім через щільний графік виступів в Англії стабільно основним гравцем збірної не був.

Особисте життяРедагувати

Робертс походить від видатної спортивної сім'ї: його дядьки Сірілл Реджіс[en], Дейв Реджіс[en] та Отіс Робертс[en] також були професійними футболістами, причому перший пограв за збірну Англії, а останній за Гренаду. Він також пов'язаний родинним зв'язками з олімпійським призером Джоном Реджісом[12].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Rovers rocked by Roberts' request. BBC Sport. 13 July 2000. Процитовано 22 February 2008. 
  2. Albion win Roberts race. BBC Sport. 26 July 2000. Процитовано 25 April 2007. 
  3. Jewell eyes more signings. BBC Sport. 16 January 2004. Процитовано 2 December 2010. 
  4. Preston 2–4 Wigan: Roberts debut joy. ESPN Soccernet. 17 January 2004. Процитовано 2 December 2010. 
  5. Sunderland/Wigan dominate line-up. BBC Sport. 24 April 2005. Процитовано 26 April 2007. 
  6. Blackburn sign Roberts from Wigan. BBC Sport. 3 July 2006. Процитовано 25 April 2007. 
  7. Jason Roberts foundation – Charity Fundraising Gala Dinner (pdf). Jason Roberts foundation. Архів оригіналу за 30 May 2008. Процитовано 22 February 2008. 
  8. The London Gazette: (Supplement) no. 59285. p. 33. 9 May 2010.
  9. Former Bristol Rovers striker Jason Roberts effectively announces retirement at Memorial Stadium. Bristol Post. Архів оригіналу за 24 February 2014. Процитовано 22 February 2014.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  10. Jason Roberts: Reading forward announces retirement. BBC Sport. Процитовано 20 March 2014. 
  11. Roberts to Retire. Reading FC. Процитовано 20 March 2014. 
  12. Jason Roberts gives foundation to new view of football. London: Daily Mail. 1 December 2007. Процитовано 29 May 2008. 

ПосиланняРедагувати