Вікіпедія

Джеймс Холман

Джеймс Холман, прозваний Сліпим мандрівником (англ. James Holman, 15 жовтня 1786, Ексетер — 29 липня 1857, Лондон) — англійський мандрівник і письменник-натураліст.

Джеймс Холман
англ. James Holman
Народився 15 жовтня 1787(1787-10-15)[1]
Ексетер, Англія, Королівство Велика Британія
Помер 28 липня 1857(1857-07-28)[1] (69 років) або 29 липня 1857(1857-07-29)[2] (69 років)
Лондон, Сполучене Королівство
Поховання Гайґейтський цвинтар
Країна  Сполучене Королівство
Діяльність письменник, офіцер ВМФ
Alma mater Единбурзький університет
Знання мов англійська
Членство Лондонське королівське товариство
Військове звання lieutenantd[3]
Нагороди

член Лондонського Королівського Товариства

Член Ліннеївського товариства[d]

Біографія ред.

Син аптекаря. З 1798 добровольцем служив у Королівському військово-морському флоті, в 1807 отримав чин лейтенанта. В 1810, у плаванні біля берегів Америки, у нього була виявлена хвороба, яка вразила суглоби, а потім зір і до двадцяти п'яти років зробила його геть сліпим (крім того, він постійно відчував болісні болі і був обмежений у рухах). Він залишився приписаний до флоту, отримав довічну пенсію Віндзорського замку (1812).

За звичаями того часу, сліпі вважалися абсолютно безпорадними та соціально не дієздатними. Однак, Холман, виявив і розвинув в собі здібності ехолокації, не відмовився від активного способу життя. Він закінчив Единбурзький університет, де вивчав медицину і словесність, а в 1819—1821 здійснив подорож по європейських країнах (Франція, Італія, Швейцарія, Німеччина, Бельгія, Нідерланди) та після повернення опублікував свої подорожні записки (1822).

У тому ж 1822 році він вирушив в подорож Росією і дістався до Іркутська, але, запідозрений владою в шпигунстві, був зупинений, висланий до Польщі і повернувся додому через Австрію і Пруссію. Записки про російську подорож були опубліковані в 1825.

Наступною була подорож по Азії, Африці, Австралії та Америці в 1827—1832, чотири томи записок про цю експедицію вийшли у 1834—1835.

Останніми виявилися подорожі Холмана в Іспанії, Португалії, Молдови, Чорногорії, Сирії та Туреччини. Він помер через тиждень після завершення автобіографії «Розповіді про мої подорожі» (не опублікована і, швидше за все, не збереглася).

Похований на Хайгейтському кладовищі.

Визнання ред.

Був обраний членом Королівського товариства і Ліннеївского товариства. Дарвін посилався на праці Холмана у своєму Плаванні натураліста навколо світу на кораблі " Бігль (1839), описуючи флору Індійського океану. На острові Фернандо-По іменем Холмана названа річка.

Література ред.

  • Roberts J. A Sense of the World: How a Blind Man Became History's Greatest Traveler. New York: HarperCollins Publishing, 2006 ISBN 0-00-716106-9

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11752882X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  3. ↑ William R. O'Byrne HOLMAN, K.W., F.R.S.: Lieutenant, 1807. // A Naval Biographical Dictionary: comprising the life and services of every living officer in Her Majesty's Navy, from the rank of Admiral of the Fleet to that of Lieutenant, inclusive. Compiled from Authentic and Family Documents. — London: John Murray, 1849. — 1409 p.

Посилання ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джеймс Холман
Вікіджерела містять текст із Encyclopædia Britannica (1911) стаття Holman, James.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: James Holman


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джеймс_Холман&oldid=40655155