Джебель-Бу-Хедма (біосферний заповідник)
Джебель-Бу-Хедма (англ. Djebel Bou-Hedma), або Бухедма (англ. Bouhedma) — біосферний резерват і національний парк в Тунісі.
 | |
| 34°25′00″ пн. ш. 9°30′00″ сх. д. / 34.416667000027771905479° пн. ш. 9.500000000028° сх. д.Координати: 34°25′00″ пн. ш. 9°30′00″ сх. д. / 34.416667000027771905479° пн. ш. 9.500000000028° сх. д. | |
| Країна |
 Туніс[1] |
|---|---|
| Розташування |
Туніс |
| Площа | 164,88 га |
| Засновано | 18 грудня 1980 року |
| Статус: | Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d][2] |
  Джебель-Бу-Хедма (біосферний заповідник) (Туніс) | |
 | |
 Джебель-Бу-Хедма у Вікісховищі | |
Фізико-географічна характеристика ред.
Національний парк розташований в 85 км на схід від Гафси, в 100 км від Макнессі. Середземне море знаходиться в 45 км на схід від резервату. Парк розташований в південно-східній частині Сахарського Атласу і являє собою субтропічний степ[3]. Висота над рівнем моря коливається від 90 до 840 метрів[4].
У базі даних всесвітньої мережі біосферних резерватів зазначені наступні координати заповідника: 34°24′ пн. ш. 09°23′ сх. д. / 34.400° пн. ш. 9.383° сх. д. — 34°32′ пн. ш. 09°41′ сх. д. / 34.533° пн. ш. 9.683° сх. д.. Згідно з концепцією зонування резерватів загальна площа території, яка становить 169,88 км² (при площі національного парку 164,88 км²), розділена на три основні зони: ядро — 88,14 км², буферна зона — 42,74 км² і зона співпраці — 39,0 км²[4]
Флора і фауна ред.
Хоча рослинний світ Бухедми в цілому є типовим для Тунісу і являє собою середземноморський біом з напівпосушливими лісами і степами, він знаменитий реліктової саваною, якої більше в Тунісі не залишилося.[4]
На території резервату виростають 485 видів рослин[3]. Рослинний світ представлений саваною з Acacia raddiana, Cenchrus ciliaris, Digitaria nodosa, Aristida plumosa, Aristida obtusa, Artemisia herba alba, степами Rhanterium suaveolens, Arthrophytum scoparium, Gymnocarpus decander і Stipa tenacissima[4].
Рідкісні види тварин: Addax nasomaculatus, Struthio camelus australis і Gazella dama mhorr[5]
Взаємодія з людиною ред.
У 1977 році був утворений біосферний резерват, а в 1980 році значна його територія стала національним парком. У 1995 році резерват став частиною мережі ROSELT, яка займається моніторингом регіону Сахари і Сахеля[6].З 2001 року частина території знаходиться в списку особливо важливих місць міжнародної організації з захисту птахів[7]. На території резервату заснований екологічний музей.
За даними 1999 року на території резервату проживало близько 1400 чоловік. Основні проблеми, з якими зіткнувся резерват, є опустелювання і ерозія ґрунтів. Саме в цьому напрямку ведуться основні дослідження, які зокрема пов'язані з відновленням природного чагарнику, зокрема Acacia raddiana[5].
На території парку зустрічаються сліди перебування доісторичних людей, періоду неоліту. У більш сучасних будівлях, датованими кінцем XIX століття які є притулком для караванів, розташовується адміністрація резервату[6].
Примітки ред.
- ↑ http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=TUN+01&mode=all
- ↑ https://whc.unesco.org/fr/listesindicatives/5384/
- ↑ а б Djebel Bou-Hedma. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 29 травня 2013.
- ↑ а б в г DJEBEL BOU-HEDMA. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 29 травня 2013.
- ↑ а б DJEBEL BOU-HEDMA. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 29 травня 2013.
- ↑ а б Djebel Bou-Hedma. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 29 травня 2013.
- ↑ TN028Bouhedma. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 29 травня 2013.