Джанноццо Манетті

Джанно́ццо Мане́тті (італ. Giannozzo Manetti; 5 червня 1396, Флоренція - 27 жовтня 1459, Неаполь) — італійський гуманіст та політик.

Джанноццо Манетті
Giannozzo Manetti
Giannozzo manetti.jpg
Народився 5 червня 1396(1396-06-05)
Флоренція
Помер 27 жовтня 1459(1459-10-27) (63 роки)
Неаполь
Діяльність письменник, дипломат, посол
Знання мов латина[1]
Посада посол

БіографіяРедагувати

Манетті народився в родині багатого флорентійського купця. Отримав гарну освіту в монастирській школі Камальдолійського ордена, де одним з його вчителів був відомий гуманіст Амброджо Траверсарі.

У 14371452 роках Манетті вів активну державно-політичну діяльність: займав різні адміністративні посади, очолював посольства до Риму, Венеції, в Неаполітанське королівство. 1454 року конфлікт з Козімо Медічі змусив його покинути Флоренцію, і в останні роки життя Манетті був апостольським секретарем при курії Миколи V, а після смерті цього папи став ученим радником Альфонса Арагонського у Неаполі. Обидві ці посади були синекурами й давали йому достатньо часу для наукових занять.

Манетті володів однією з найбільших приватних бібліотек, яка загалом збереглася до наших днів і зберігається у Ватиканській бібліотеці. Розбудові приватної бібліотеки Манетті посприяв видатний флорентійський книгар Веспасіано да Бістіччі.

ТворчістьРедагувати

Манетті, як різнобічний та плідний письменник, вирізнявся серед інших гуманістів інтересом до богословських питань, а в його творчості гуманістичний світогляд поєднувався з християнським. Загалом він належав до напрямку громадянського гуманізму, відстоюючи ідеали активного життя в суспільстві, значення громадянських чеснот, які розумів у дусі Аристотеля. Манетті відкидав християнське приниження природи людини та аскетизм, натомість висуваючи ідеал творчо активної, дієвої та допитливої особистості.

Окрім класичних мов, Манетті знав давньоєврейську, з якої переклав декілька псалмів. З давньогрецької він переклав твори Аристотеля з етики та весь Новий Завіт.

Серед творів Манетти, що переважно залишилися невиданими за життя, найприкметніші: «Діалог про смерть сина» (1438); «Діалог на дружньому бенкеті» (1448); «Про гідність і вищість людини» («De dignitate et excellentia hominis"», бл. 1452, опубл.: Базель, 1532) — найвідоміший сьогодні твір Манетті; життєписи Данте, Петрарки, Бокаччо («"Vitae Dantis, Petrarchae et Boccacii"», опубл.: Флоренція, 1747), Миколи V («Vita Nicolai V"»), Сократа, Сенеки; промови («"Orationes"»); «"Apologeticus"» (опубл.: Рим, 1981) — тут Манетті захищає свої біблійні перекази і висловлює погляди на переклад загалом.

ТвориРедагувати

  • Ianotii Manetti de dignitate et excellentia hominis libri IV. Cratander, Basileae 1532.[2]
  • Ianotii Manetti de dignitate et excellentia hominis. Edidit Elizabeth Riley Leonard. Editrice Antenore, Padova 1975 (Thesaurus Mundi. Bibliotheca scriptorum latinorum mediae et recentioris aetatis, 12). – (критичне видання)
  • Über die Würde und Erhabenheit des Menschen. Herausgegeben und eingeleitet von August Buck, übersetzt von Hartmut Leppin. Meiner, Hamburg 1990, ISBN 978-3-7873-0958-0 (німецьке видання).
  • Biographical Writings. Edited and translated by Stefano U. Baldassarri and Rolf Bagemihl. Harvard University Press, 2003 (I Tatti Renaissance Library, 9), ISBN 0-674-01134-1. Rez. von Federica Ciccolella, in: Electronic Antiquity 8.2, May 2005, S. 88-91, online. (PDF; 92 kB)

ПриміткиРедагувати

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. De dignitate … hominis libri IV на сайті books.google.com

ЛітератураРедагувати

  • Dignitas et excellentia hominis. Atti del Convegno Internazionale di Studi su Giannozzo Manetti (Georgetown University – Kent State University : Fiesole – Firenze, 18–20 giugno 2007). Le Lettere, Florenz 2008, ISBN 978-88-6087-122-0.
  • Giuseppe Maria Cagni: I codici Vaticani Palatino-Latini appartenuti alla biblioteca di Giannozzo Manetti. in: La Bibliofilia. Band 62 (1960), S. 1–43.
  • Martin Schmeisser: „Wie ein sterblicher Gott…“. Giannozzo Manettis Konzeption der Würde des Menschen und ihre Rezeption im Zeitalter der Renaissance. Wilhelm Fink Verlag, München 2006, ISBN 978-3-7705-4213-0 (з бібліографією).
  • Heinz-Willi Wittschier: Vespasiano da Bisticci und Gianozzo Manetti. In: Romanische Forschungen. Band 79 (1967), S. 271–287.
  • Heinz-Willi Wittschier: Giannozzo Manetti. Das Corpus der Orationes. Köln-Graz 1994.

ПосиланняРедагувати