Відкрити головне меню

Де-цзун (кит.: 德宗; піньїнь: Dézōng), особисте ім'я Лі Ко (кит.: 李适; піньїнь: Lǐ Kuò; 27 травня 742 — 25 лютого 805) — дванадцятий імператор династії Тан у 779805 роках.

Де-цзун
Tang Dezong.jpg
12-й Імператор Тан
12 червня 779 — 25 лютого 805 року
Попередник: Лі Юй
Спадкоємець: Лі Сун
 
Народження: 27 травня 742
Чанань, Династія Тан
Смерть: 25 лютого 805 (62 роки)
Чанань, Династія Тан
Громадянство: Династія Тан[1]
Батько: Дай-цзун[1]
Мати: Consort Shen[d]
У шлюбі з: Empress Wang[d][1] і Wei Mou[d]
Діти: Li Jie[d][1], Li Liang[d][1], Li E[d][1], Q10338668?, Li Xian[d][1], Li Chen[d][1], Li Qian[d][1], Q16903391?, Q10877223?, Q10921765?, Q10922666?, Li Shi(Yidougongzhu)[d], Q11079702?, Q11089278?, Q11089662?, Q11132817?, Q16603568?, Li Shi(Daughter of Li Shi)[d], Шунь-цзун[1], Q65803545?[1], Q65809709?[1], Q65809713?[1], Li Shi(Daughter of Li Shi)[d][1] і Li Shi(Daughter of Li Shi)[d][1]

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народився 27 травня 742 році у родині Лі Чу, майбутнього імператора Дай-цзуна. Отримав ім'я Лі Ко. Час його навчання прийшовся на заколот Ань Лушаня у 755–757 роках. Згодом разом з дідом і батьком брав участь у придушенні залишків цього повстання. У 764 році він став спадкоємцем трону. Лі Ко активно впливав на політику, намагаючись допомогти імператору в приборканні військових губернаторів (цзедуші).

У 779 році під час хвороби Дай-цзуна спочатку стає регентом, а того ж року після смерті останнього оголошується імператором Де-цзуном.

Із самого початку почав боротися з корупцією, яка набула загрозливих форм при попередникові. Було заслано канцлера Чан Гуна та генерал Го Циї. Також значно скоротив видатки на імператорський двір. Скасував практику, коли військові губернатори замість податків надсилали з провінцій данину. У 780 році переглянув систему податків: замість численних було впроваджено 2 податки, так звана система двох податків. Один податок збирався з усіх родин з залежності від їх розміру й майна. Другий — з землі, що обороблялася. Вони поширювалися не лише на селян, а й на всіх землевласників та орендарів. Розмір їх коливався в залежності від провінції. Збиралися ці податки у 2 частинах: влітку та восени. Одна частина спрямовувалася центральному уряду, друга — провінціям.

Де-цзун став проводити політику щодо скасування практики успадкування військових губернаторств. До 783 року вона в цілому була успішною. Тоді ж повстали найвпливовіші цзедуші Чжу Сі, Лі Хуайгуань, Лі Сілі. Спочатку вони захопили столицю Чан'ань, а імператор вимушений був тікати. Завдяки своєму синові Лі Суну Де-цзун зрештою придушив заколот. Проте події тривали до 786 року.

В подальшому політика Де-цзуна зводилася, з одного боку, до оборони проти нападів кочовиків у Туркестані та Ордосі, з другого, до зменшення влади військових губернаторів. Але він не зміг тут досягти остаточного успіху. Помер імператор Де-цзун 25 лютого 805 року.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с China Biographical Database

ДжерелаРедагувати