Дехтяренко Андрій Миколайович

Андрій Миколайович Дехтяренко (17 травня 1909  — 11 липня 1942) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1942). У роки німецько-радянської війни командував ескадрильєю у складі 580-го винищувального авіаційного полку 6-ї ударної авіаційної групи Ставки ВГК[1]. Старший лейтенант.

Дехтяренко Андрій Миколайович
Народження 17 травня 1909(1909-05-17)
с. Грунь, Російська імперія (нині Охтирський район, Сумська область, Україна)
Смерть 11 липня 1942(1942-07-11) (33 роки)
Новгородська область, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
Приналежність Прапор Червоної армії РСЧА
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
Роки служби 1931-1942
Звання Старший лейтенант
Формування 580-й винищувальний авіаційний полк, 6-а ударна авіаційна група
Війни / битви Бої на Халхин-Голі
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора

Життєпис ред.

Народився у селі Грунь Російської імперії (нині — Охтирський район Сумської області України) у селянинській родині. Українець. Отримав неповну середню освіту, працював у селі.

У 1931 році пройшов навчання на курсах пропагандистів при ЦК ВЛКСМ. У тому ж році був призваний та почав службу у лавах Червоної Армії. Закінчив 1-у Червонопрапорну школу військових льотчиків.

У 1939 році А. М. Дехтяренко брав участь у боротьбі з японськими повітряними з'єднаннями у районі річки Халхин-Гол, де він збив 1 літак супротивника[2].

З березня 1942 року бився на фронтах німецько-радянської війни, де командував ескадрильєю у складі 580-го винищувального авіаційного полку. До травеня 1942 року А. М. Дехтяренко здійснив 39 бойових вильотів на літаку Як-1, у ході яких знищив 12 літаків супротивника (10 — в повітрі, 2 — на землі)[3].

Відомо також, що А. М. Дехтяренко вивозив на літаку У-2 з окупаваної німцями території відомого радянського льотчика Олексія Маресьєва, який був збитий в ході повітряного бою та отримав важкі поранення. Відповідний епізод, за свідченням К. Осовика, описаній в книзі Бориса Полєвого «Повість про справжню людину»[4].

11 липня 1942 року А. М. Дехтяренко не повернувся з бойового завдання.

Звання та нагороди ред.

21 липня 1942 року А. М. Дехтяренку присвоєно звання Героя Радянського Союзу[5].

Також нагороджений:

Пам'ять ред.

м. Охтирка:

  • бюст на Алеї Героїв;

с.м.т. Дем'янськ (Новгородська область):

  • пам'ятний обеліск;
  • ім'ям А. М. Дехтяренко названа Дем'янська середня школа;

с. Грунь:

  • ім'ям А. М. Дехтяренко названа сільська середня школа.

Примітки ред.

Посилання ред.

Дехтяренко Андрій Миколайович. // Сайт «Герои страны» (рос.).