Відкрити головне меню

Андрій Миколайович Дехтяренко (17 травня 1909  — 11 липня 1942) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1942). У роки німецько-радянської війни командував ескадрильєю у складі 580-го винищувального авіаціійного полку 6-ї ударної авіаційної групи Ставки ВГК[1]. Старший лейтенант.

Дехтяренко Андрій Миколайович
Народження 17 травня 1909(1909-05-17)
с. Грунь, Російська імперія (нині Охтирський район, Сумська область, Україна)
Смерть 11 липня 1942(1942-07-11) (33 роки)
Новгородська область, РРФСР, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії РСЧА
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
Роки служби 1931-1942
Звання Старший лейтенант
Формування 580-й винищувальний авіаційний полк, 6-а ударна авіаційна група
Війни / битви Бої на Халхин-Голі
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора

ЖиттєписРедагувати

Народився у селі Грунь Російської імперії (нині — Охтирський район Сумської області України) у селянинській родині. Українець. Отримав неповну середню освіту, працював у селі.

У 1931 році пройшов навчання на курсах пропагандистів при ЦК ВЛКСМ. У тому ж році був призваний та почав службу у лавах Червоної Армії. Закінчив 1-у Червонопрапорну школу військових льотчиків.

У 1939 році А. М. Дехтяренко брав участь у боротьбі з японськими повітряними з'єднаннями у районі річки Халхин-Гол, де він збив 1 літак супротивника[2].

З березня 1942 року бився на фронтах німецько-радянської війни, де командував ескадрильєю у складі 580-го винищувального авіаційного полку. До травеня 1942 року А. М. Дехтяренко здійснив 39 бойових вильотів на літаку Як-1, у ході яких знищив 12 літаків супротивника (10 — в повітрі, 2 — на землі)[3].

Відомо також, що А. М. Дехтяренко вивозив на літаку У-2 з окупаваної німцями території відомого радянського льотчика Олексія Маресьєва, який був збитий в ході повітряного бою та отримав важкі поранення. Відповідний епізод, за свідченням К. Осовика, описаній в книзі Бориса Полєвого «Повість про справжню людину»[4].

11 липня 1942 року А. М. Дехтяренко не повернувся з бойового завдання.

Звання та нагородиРедагувати

21 липня 1942 року А. М. Дехтяренку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Також нагороджений:

Пам'ятьРедагувати

м. Охтирка:

  • бюст на Алеї Героїв;

с.м.т. Дем'янськ (Новгородська область):

  • пам'ятний обеліск;
  • ім'ям А. М. Дехтяренко названа Дем'янська середня школа;

с. Грунь:

  • ім'ям А. М. Дехтяренко названа сільська середня школа.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати