Відкрити головне меню

Деспойна

персонаж давньогрецької міфології

Деспо́йна (іноді Деспіна, дав.-гр. Δεσποινα; перекладається як «господарка» або «цариця») — персонаж давньогрецької міфології, німфа, дочка Посейдона і Деметри.

Деспойна
Δεσποινα
Стать жіноча
Міфологія давньогрецька
Божество в давньогрецька релігія
Значення імені «господарка / цариця»
Походження німфа
Батько Посейдон
Мати Деметра
Брати/сестри Арейон
Пов'язані персонажі Онк, цар Аркадії

Закоханий Посейдон переслідував Деметру, коли та, невтішна, розшукувала свою дочку Персефону, яку викрав Аїд. Втомлена і зневірена від безплідних пошуків Деметра найменше була схильна до любовних утіх. Вона перетворилася на кобилицю і сховалася в кінському табуні коней, що належав аркадському царю Онку. Однак їй не вдалося провести Посейдона, який, перетворившись на жеребця, покрив її. Від цього обурливого союзу і народилися дочка, ім'я якої вважалася таємницею, і тому вони називали її Деспойною та божественний кінь Арейон, що вмів розмовляти. Згідно з деякими джерелами мала кінську голову. Її виховував титан Аніт. У стародавньому аркадському місті Лікосурі був храм Деспойни і їй поклонялися як богині.

За іншою версією, Деметра зійшлася з Посейдоном в образі богині помсти Еринії. Також Деспойною іноді називали Персефону.

Крім того Деспойна була епітетом деяких грецьких богинь — Афродіти, Гекати і, навіть, самої Деметри.

На її честь названо супутник планети Нептун.

ДжерелаРедагувати

  • Павсаній, Ἑλλάδος περιήγησις (Опис Еллади), 5, 15, 4; 8, 37, 4-9; 8, 42, 1-3. (гр.)
  • Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. М., 2001. В 3 т. Т.1. С.432 (рос.)
  • А. П. Кондрашов. Кто есть кто в мифологии Древней Греции и Рима. 1738 героев и мифов. РИПОЛ классик. Москва. 2016. ISBN 978-5-386-09554-3 (рос.)