Відкрити головне меню

Десант в порт Отомарі — морський десант, був здійснений кораблями радянської Північної Тихоокеанської флотилії у часі Південно-Сахалінської операції, що є складовою радянсько-японської війни.

Десант в порт Отомарі
Дата: 25 серпня 1945
Місце: південна частина Сахаліну
Результат: зайняття портів Хонто та Отомарі
Сторони
СРСР СРСР Flag of Japan (bordered).svg
Японська імперія
Командувачі
СРСР СРСР
Андреєв Володимир Олександрович
Flag of Japan (bordered).svg
Японська імперія
Тоітіро Мінекі
Військові сили
СРСР СРСР
від 1900 до 2200 військових
Flag of Japan (bordered).svg
Японська імперія
3400 військових
Втрати
СРСР СРСР
відсутні
Flag of Japan (bordered).svg
Японська імперія
3400 капітулювало

Короткий змістРедагувати

В порту Маока мало зосередитися 3 батальйони морської піхоти, звідки їх мали перевезди до Отомарі. Метою десанту було примусити до капітуляції японських військ у найбільшому порту південної частини Сахаліну та запобігти евакуюванню військових й вивезенню матеріальних цінностей на Японські острови — острів Хоккайдо.

Із Совєтської Гавані в щойнозайнятий радянськими десантними силами порт Маока переводяться 2 зведені бригада моряків Тихоокеанської флотилії — 1301 чоловік, та 365-й окремий батальйон морської піхоти Владимиро-Ольгинської військово-морської бази — 600 вояків.

23 серпня 1945 року загін висадки десанту — 8 тральщиків, 6 торпедних катерів, 2 катери «великий мисливець», 2 «малі мисливці», 1 мінний загороджувач виходять із порту Маока та рушають до Отомарі. Під час морського переходу кораблі потрапляють до сильного шторму в протоці Лаперуза, командир загону приймає рішення перечекати негоду в порту Хонто; на той час місто не було зайняте радянськими військами, однак після появи на рейді великого загону кораблів нечисельний японський гарнізон та поліція капітулюють.

Увечері 24 серпня кораблі продовжують перехід, полишивши в Хонто мінний загороджувач із ротою моряків — через мінну небезпеку.

25 серпня вранці радянські кораблі прибувають до Отомарі, в тому числі на двох підводних човнах «Л-11» (командир — капітан 3-го рангу Костянтин Вікторович Барбітов) та «Л-18» (капітан 3-го рангу Цвєтко Володимир Петрович), що вийшли з бухти Улісс. Зайнято аеродром, через приблизно 2 години з півночі підходять частини 113-ї стрілецької бригади; із огляду на підійшлі радянські сили японський гарнізон та особовий склад військово-морської бази — близько 3400 військових — без опору складає зброю й до 10-ї години капітулює.

До опівдня того ж дня усі японські військові частини в префектурі Карафуто капітулюють; даним десантом закінчилася радянська Південно-Сахалінська операція. Після того порт Отомарі був використаний як вихідний пункт для десантів на Південні Курильські острови — Ітуруп, Кунашир, Малу Курильську гряду.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати