Відкрити головне меню

Дерман Абрам Борисович
Дерман Абрам Борисович
Дерман Абрам Борисович.jpg
Народився 14 листопада 1880(1880-11-14)
Лисичанськ
Помер 3 серпня 1952(1952-08-03) (71 рік)
Москва
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Національність єврей
Діяльність літературний критик
літературознавець
публіцист
Alma mater Московський державний університет імені Ломоносова
Мова творів російська

Абра́м Бори́́сович Дерман (Беркович) (рос. Дерман Абрам Борисович; *14 листопада 1880(18801114), Лисичанськ Бахмутського повіту Катеринославської губернії — †3 серпня 1952, Москва) — російський літературний критик, літературознавець, прозаїк, публіцист та театрознавець, політичний діяч Кримської Народної Республіки. Народився на території сучасної України.

БіографіяРедагувати

Походить з родини торговців. Закінчив Горлівське гірниче училище, працював гірничним майстром в шахтах.

На початку 1900-х років переїздить до Полтави, там з допомогою В. Г. Короленка виходить друком його перша повість «Дивне питання».

Свою літературну діяльність розпочинає 1903 року. Працював в газеті «Полтавщина», по поглядах зближується з есерами.

1907 року за активну протидержавну пропаганду висланий з Полтави. До 1914 року був під особливим поліційним наглядом.

Слухав лекції М. М. Ковалевського, навчався у Вищій школі суспільних наук в Парижі. Вчився в Московському комерційному інституті.

1916 року закінчує юридичний факультет Московського університету. В роки революції жив у Сімферополі та Балаклаві. Член Ради народних представників Таврійської губернії, секретар редакції журналу «Крымский кооператор» (1919—1920).

Друкувався в журналах, зокрема «Російське багатство», «Російська думка», «Російські записки», «Вісник Європи»,

У 1922—1923 роках проживав в Полтаві, готуючи повне зібрання творів Короленка, після цього переїжджає до Москви.

Деякі його твориРедагувати

  • 1907 — цикл «Шивидкоплинні видива» — нарис про єврейський погром, що готувався.
  • 1924 — «Письменники з народу та В. Г. Короленко»,
  • 1934—1936 — «Переписка А. П. Чехова та О. Л. Кніппер» — редакція та примітки,
  • 1938 — «Щепкін та видатні люди його часу»,
  • 1938 — «Справа про ігумена Парфенія» — роман,
  • 1939 — «Антон Павлович Чехов. Критико-бібліографічний нарис»,
  • 1941 — «Подвиг письменника» — про В. С. Гроссмана,
  • 1946 — «Життя В. Г. Короленка»,
  • 1948 — «Москва в житті та творчості А. П. Чехова»,
  • 1951 — «Московського Малого театру актор Щепкін»,
  • 1959 — «Про майстерність Чехова».

ДжерелаРедагувати