Державний кордон Азербайджану
Державний кордон Азербайджану (азерб. Azərbaycan Respublikasının Dövlət Sərhədi) — державний кордон, лінія на поверхні Землі та вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, що визначають межі державного суверенітету Азербайджану над власними територією, водами, природними ресурсами в них і повітряним простором над ними[1]. Охороною державного кордону республіки з Росією, Грузією, Туреччиною та Іраном, а також морського кордону займається Державна прикордонна служба; охороною державного кордону з Вірменією — Сухопутні війська Національної армії.
_-_AZE_-_UNOCHA.svg)
Сухопутний кордон ред.
Загальна довжина кордону — 2468 км[2]. Азербайджан межує з 5 державами[3]. На території Азербайджану розташований анклав Вірменії — Арцвашен, територія якого під час Карабаського конфлікту була окупована та контролюється владою держави. Азербайджан має 6 ексклавів, 5 з яких знаходяться на території Вірменії: Бархударли, Верхня і Нижня Аскіпара, Кярки, Софулу. Усі вони окуповані та анексовані. Найбільший ексклав Азербайджану, Нахічеванська Автономна Республіка, лежить між територіями Туреччини (захід), Ірану (південь) та Вірменії (схід та північ). Має повітряне сполучення с метрополією та сухопутне через території Туреччини та Ірану.
- Ділянки державного кордону
| Держава | Ділянка | Довжина (км) | Прикордонні регіони | Примітки |
|---|---|---|---|---|
 Вірменія |
захід | 996 | ||
 Грузія |
північний захід | 428 | ||
 Іран |
південь | 689 | ||
 Росія |
північ | 338 | ||
 Туреччина |
захід | 17 |
-
-
Вірменські артилерійські установки поблизу вірмено-азербайджанського кордону біля села Норашен Тавушської області Вірменії, липень 2008 року
Морські кордони ред.
Країна не має виходу до вод Світового океану, на сході омивається водами внутрішнього Каспійського моря[4][5]. Довжина узбережжя внутрішнього Каспійського моря — 713 км[2].
Спірні ділянки кордону ред.
1988 року розпочався вірмено-азербайджанський конфлікт, після розпаду СРСР переріс у Карабаську війну. В результаті бойових дій в 1992—1993 роках збройні сили невизнаної Нагірно-Карабахської Республіки за підтримки збройних сил Вірменії встановили контроль над територією колишньої НКАО і прилеглими районами Азербайджану, що було кваліфіковано Радою безпеки ООН як окупація[6][7][8][9]. Згодом ці території були включені до складу НКР.
Історичні кордони ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Закон Азербайджанської Республіки про державний кордон Азербайджанської Республіки. Глава I. Загальні положення. Стаття 1.
- ↑ а б Azerbaijan, Geography. Factbook.
- ↑ Азербайджан (рос.). ОБСЄ. 12 листопада 1993. Архів оригіналу за 18.03.2012. Процитовано 02.02.2012.
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ Резолюція СБ ООН № 822 від 30 квітня 1993 (рос.). 30 квітня 1993. Архів оригіналу за 30.05.2012. Процитовано 28.03.2014.
- ↑ Резолюція СБ ООН № 853 від 29 липня 1993 (рос.). 29 липня 1993. Архів оригіналу за 30.05.2012. Процитовано 28.03.2014.
- ↑ Резолюція СБ ООН № 874 14 жовтня 1993 (рос.). 14 жовтня 1993. Архів оригіналу за 30.05.2012. Процитовано 28.03.2014.
- ↑ Резолюція СБ ООН № 884 від 12 листопада 1993 (рос.). 12 листопада 1993. Архів оригіналу за 30.05.2012. Процитовано 28.03.2014.
Література ред.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Державний кордон Азербайджану |
Вікісховище : Атлас Азербайджану.- Карти Азербайджану : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Azerbaijan : [англ.] : [арх. 31 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
