Дерево Герніки (ісп. Árbol de Guernica, баск. Gernikako Arbola) — дуб, який символізує традиційну волю народу Біскаї і басків загалом. Сеньйори Біскаї, включаючи королів Кастилії і карлістських претендентів, так само як і сучасні леендакарі[es] Країни Басків, давали під нею клятву поважати ці свободи.

Сучасне дерево Герніки.

У Середньовіччі представники біскайських сіл проводили свої збори під великими деревами. З плином часу зросла роль зборів у Герніці, які стали основними у 1512 році, а місцеве дерево набуло символічного значення. Збори там стали проводитися в спеціально спорудженому павільйоні, в нинішньому вигляді існує з 1833 року.

Найстаріше дерево, про яке є документальні свідчення, Батько (ісп. El Árbol Padre) відоме з XIV століття, його стовбур досі можна побачити біля Будинку зборів Герніки. У 1476 році під цим деревом виголосили клятву католицькі королі[1]. У 1742 році воно, після 450 років, було замінене Старим (ісп. El Árbol Viejo). У 1839 році біля нього востаннє дала клятву королева-регент Марія Христина від імені Ізабелли II. Це дерево було прибране в 1860 році і замінене одним зі своїх саджанців, який отримав назву Син (ісп. El Árbol Hijo). Під ним дав клятву перший леендакарі Хосе Антоніо Агірре (1936—1960). Син пережив бомбардування Герніки в 1937 році в ході Громадянської війни[2]. Коли потім місто було взято франкістами, поширились чутки, що фалангісти хочуть зрубати дерево і знищити національний символ. Тоді капітан терції Бегоньї Хайме дель Бурго сформував озброєний загін рекеті і запобіг цьому. Нинішнє дерево Герніки, що росте з 1986 року, було висаджене на історичне місце 25 лютого 2005 року.

Дуб зображений на гербі Біскаї і багатьох міст цієї провінції. Логотип у вигляді дубового листа використовується урядом Біскаї. Поряд з офіційним гімном, неофіційним гімном вважається пісня[es], присвячена дереву Герніки.

Bizkaikoarmarri.svg Eusko Alkartasuna logo.svg Escudo de Gernika Lumo.svg
Герб Біскаї Дубові листя на логотипі партії Баскська солідарність Герб Герніки

ПриміткиРедагувати

  1. Olsen, 2007, с. 288.
  2. Englert, 2010, с. 11.

ЛітератураРедагувати

  • Englert D. Los Vascos — Un pueblo en busca de su identidad. — GRIN Verlag, 2010. — 28 p.
  • Olsen B. Sacred Places Europe: 108 Destinations. — CCC Publishing, 2007. — 320 p.