Дереволаз-шабледзьоб
| Дереволаз-шабледзьоб | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Drymornis bridgesii (Eyton, 1849) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Nasica bridgesii | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Дереволаз-шабледзьоб[2] (Drymornis bridgesii) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Мешкає в Південній Америці. Вид названий на честь британського ботаніка і зоолога Томаса Бріджеса[en][4]. Це єдиний представник монотипового роду Дереволаз-шабледзьоб (Drymornis).
Опис ред.
Довжина птаха становить 29—35 см. Самці важать 76—90 г, самиці 87—110 г. Голова темно-коричнева, обличчя і потилиця світло-коричневі. Над очима білуваті «брови», під очима білуваті смуги. Верхня частина тіла світло-коричнева. Нижня частина тіла білувата, груди й живіт поцятковані коричневими смужками. Першорядні махові пера темно-коричневі, другорядні махові пера каштанові. Хвіст каштановий. Очі карі, дзьоб довгий, міцний, вигнутий, зверху темно-коричневий, знизу роговий, лапи темно-коричневі.
Поширення і екологія ред.
Дереволази-шабледзьоби мешкають на південному сході Болівії, в північній і центральній Аргентині, в Уругваї і західному Парагваї та на крайньому півдні Бразилії (південь Ріу-Гранді-ду-Сул). Вони живуть у сухих тропічних лісах і чагарникових заростях Гран-Чако, в саванах і садах. Зустрічаються на висоті до 100 м над рівнем моря, переважно на висоті до 600 м над рівнем моря. Віддають перевагу заростям Trithrinax, Vachellia caven.
Поведінка ред.
Дереволази-шабледзьоби зустрічаються поодинці або парами, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться різноманітними комахами та їх личинками, павуками та іншими безхребетними, дрібними хребетними, яйцями і навіть пташенятами дрібних птахів. Вони шукають їжу на деревах та на землі. Сезон розмноження триває з вересня по грудень. Гніздо відкрите, розміщується в дуплах дерев, зокрема в покинутих дуплах деколів. У кладці 3 білих яйця розміром 32×25 мм. Інкубаційний період триває 14—16 днів, пташенята покидають гніздо через 16—21 днів після вилуплення.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Drymornis bridgesii. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 12 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 78. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |