Відкрити головне меню

Депортіво Алавес

іспанський футбольний клуб

«Депортіво Алавес» (ісп. Deportivo Alavés) — професіональний іспанський футбольний клуб з міста Віторія-Гастейс. Домашні матчі проводить на стадіоні «Мендісорроса», який вміщує 19 900 глядачів.

Іспанія «Депортіво Алавес»
Логотип
Повна назва Deportivo Alavés, S.A.D.
Прізвисько Лисиці, Пожирачі бобів,
Славетні, Біло-блакитні
Засновано 1921
Населений пункт Віторія-Гастейс, Іспанія Іспанія
Стадіон "Мендісорроса"
Вміщує 19 840
Президент Іспанія Альфонсо Фернандес
Головний тренер Іспанія Абелардо Фернандес
Ліга Прімера
2017-18 14-те
Домашня
Виїзна


Зміст

ІсторіяРедагувати

Футбол краю Алави на Піренеях асоціюється із набутками місцевого футбольного колективу зі столиці краю — Віторії-Гастейс, яка з початку ХХІ століття стає адміністративним центром Басконії. І саме на цей час припадає друге відродження футболу Алави, зокрема головного клубу краю — «Депортіво Алавес»[1].

Початки (1905—1950)Редагувати

Період спортивних захоплень в історичному центрі басків Віторії-Гастейс охоплює появу футболу на біскайському узбережжі, створення футбольних баскських команд та участь «Депортіво Алавес» у перших футбольних турнірах Біскаї, загальноіспанських першостях і здобутки в них.

ПередісторіяРедагувати

Після нових відцентрових політичних рухів на теренах занепалої Іспанської імперії, наприкінці 19-го століття (опісля Карлітських воєн та послаблення іспанської монархії), постали нові економічні відносини в країні. Біскайський регіон був відомий видобутком залізної руди та глибоководними портами, через які іспанці й баски мали розгалужені зв'язки зі всім світом. Отож футбол, що наприкінці 19-го століття домінував у Британії, завдяки британцям і поширився на Піренейському півострові, найактивніше — саме на біскайському узбережжі і серед басків. А вже після утвердження на узбережжі захоплення спортивними іграми поступово підхопили й інші краї та території всередині Піренеїв, зокрема в долинах Алави почали гуртуватися ватаги краян, з метою спортивного відпочинку.

Нарівні з футболом на Піренеях на десяток років раніше став популярним велоспорт. У кожному поселенні існувало по кілька команд/ватаг велосипедистів, які вже наприкінці 20-го століття проявляли себе в численних велогонках по Піренеях. Чимало велосипедистів стали зачинателями й інших видів спорту: гімнастики, туризму, футболу тощо. Саме юнаки з велоклубів Віторії-Гастейс[2], мандруючи країною, зустрічалися з аматорами футболу, навчалися цієї англійської гри, а потім і самі практикували її на місцевих фестивалях.

Поява футбольних ватагРедагувати

Появі футболу в Алаві передувало загальнобаскське захоплення велосипедами, які наприкінці ХІХ і на початку ХХ століття були найпопулярнішим захопленням в усій Європі. Завдяки гірським рельєфам і розвинутій транспортній мережі в краї велосипеди стали основним видом пересування та відпочинку місцевих мешканців. Тоді ж були створені численні спортивні велоасоціації та клуби й проводилося чимало змагань. Провінція Алавес не пасла задніх, її два велоклуби «Unión Sportiva Alavesa» («Об'єднання спортовців Алави») та «Ciclista Vitoriana», створені в 1905 році, набули популярності в Біскаї завдяки великій кількості велосипедистів та їхнім спортивним успіхам на змаганнях і фестивалях.

Беручи участь у фестивалях і спортивних змаганнях, велосипедисти не обмежувалися самими велосипедами, вони часто прилучалися до інших видів змагань. Невдовзі майже в усіх навчальних закладах Віторії-Гастейс юнаки ганяли м'яча і формували ватаги, задля суперництва між собою. Кількома роками пізніше спортсмени-аматори вирішили відмежуватися від копіювання англійських спортивних клубів (Unión Sportiva) з наміром створити національну асоціацію спорту «Deportivo Alavesa» (Спорт Алави). Вони навіть провели кілька спішних спарингів у межах виставкових ігор по Біскаї, але так і не втрималися на спортивному видноколі Алавеса.

Натомість «Unión Sportiva Alavesa» вже спромоглася награвати першу повноцінну футбольну ватагу, а в поєднанні з аматорами «Ciclista Vitoriana» у них сформувався цілком боєздатний футбольний колектив, з яким вони почали проводити повноцінні турнірні виїзди. За сприяння функціонера-ентузіаста Вісенте Переса ці спортивні клуби-асоціації 14 лютого 1909 року утворили першу повноцінну команду під назвою «Vitoria Foot-Ball Club». Саме вона стала зачинателем футбольного руху в провінції, довкола команди гуртувалися перші футбольні ватаги молоді. Беручи участь у фестивалях і турнірах у сусідніх містечках Басконії, вони репрезентували спорт Алави за її межами. Саме їм судилося стати провісниками футболу й зачинателями нових футбольних клубів та команд в краї: «Álava Fútbol Club», «Vitoria Club», «Regimiento de Guipúzcoa», «Regimiento de Cuenca», «Colegio Corazonistas», «Recreación de Logroño», «Sporting Club Mirandés», «Sporting Club», «New Club», «Colegio Marianistas»[3]. Напередодні 1920-х років в краї уже налічувалося понад 10 футбольних колективів, які проводили між собою товариські й показові ігри і навіть виїжджали за межі Алави, до Сан-Себастьяна чи Памплони. Саме в матчах на міжрегіональному рівні алавійці виставляли найкращу свою команду — так зароджувалися первістки «Club Deportivo de Vitoria» (1915 року), які вказували на потребу утворення єдиного сильного клубу зі столиці Алави.

«Sport Friend's Club» (1920)Редагувати

Першою суто футбольною формацією на теренах Віторії-Гастейс вважається «Sport Friend's Club». Заснований у липні 1920 року на зразок англійських футбольних колективів[4] і сформований переважно зі студентів університетів та коледжів краю, які, так чи інакше, проводили свої сесії в Англії, а звідти й привезли нове захоплення — футбол. Команда провела кілька товариських матчів із місцевими аматорськими ватагами (студентів і робітників), а також виїздила на фестивалі в сусідні міста з показовими матчами[5].

Ватага «Друзів спорту» ганяла м'яча на кількох місцевих майданчиках: «campo de Arana», «la campa del aeródromo de Lakua», «el camino de Lasarte», «el campo de Cervantes», «el campo de El Pasiego», які тільки розміром годилися для гри[6]. Тож головною тоді футбольною ареною міста став майданчик «Campo del Camino de Lasarte», впродовж 3 років тут проведені були перші знакові футбольні баталії у Віторії-Гастейс. Футбольні історики краю зазначають, що в перший рік свого існування протокоманда алавесців провела 8 матчів (4 перемоги, 3 поразки і один нічийний результат)[7].

«Друзі спорту» свій перший офіційний матч провели 28 березня 1920 року зі збірною студентів краю і перемогли з рахунком 1:0. 18 квітня відбувся повторний поєдинок, і знову «Sport Friend's Club» здобув перемогу з рахунком 2:0. А 4 липня 1920 року відбулася вже перша офіційна гра команди, в якій вони розгромили сусідів «Спортинг Мірандес» («Sporting Club Mirandés») з рахунком 6:0. В історії клубу його першими гравцями вважаються самі ці футболісти, що розгромили аматорів з сусіднього містечка: C. Albéniz, Alberto Ruiz, José Cabezas, F. Albéniz, Santiago Lorente, Luis Apráiz, Jesús Castresana, Ramón, Modesto Echevarría, I. Sarralde і Félix Lorente[8]. До зими 1921 року команда провела це кілька товариських ігор (в Міранді та Логроньєсі), щоразу виходячи на поле в білих футболках та шортах[9], вони заклали традицію кольорів майбутнього клубу зі столиці Алавесу.

Заснування клубуРедагувати

Наприкінці 1920 року для зачинателів «Sport Friend's Club» назріло питання його офіційної юридичної реєстрації. Очільники клубу звернулися до муніципалітету й підготували установчі документи. Згідно з тодішніми приписами в іспанських урядах і муніципалітетах, громадські установи й асоціації мали відходити від засилля іноземних назв і традицій. Тому очільники клубу мусили змінити назву — «Deportivo Alavés». Тож на чергових загальних зборах, 23 січня 1921 року[10], було затверджено назву клубу та його президента: Іларіо Дорао Асігес (Hilario Dorao Íñiguez).

Незабаром була проведена перша гра уже у зміненому статусі та з новою назвою й емблемою клубу. Спортовці іспанського полку Куенка кинули виклик аматорам з Віторії-Гастейс і програли з рахунком 2:3[11]. Впродовж наступного року команда столиці Алавесу провела десятки офіційних товариських ігор з колективами ближніх містечок і виїжджала на узбережжя Біскайської затоки, набуваючи досвіду й слави в іграх з «Colegio de los Sagrados Corazones de Miranda», «el Logroño Recreation Club», «el Haro Sport Club», «el Vizcaya Unión Club», «el Vitoria F.C.», «el Sporting Club Mirandés» та іншими.

У колі перших іспанських клубівРедагувати

Заснований в 1921 році, клуб уперше досяг Ла Ліги вісім років по тому, уже в другому сезоні щойно сформованої Ла Ліги, провівши там три сезони.

«Славетні» (1930—1950)Редагувати

«Депортіво» — це команда, яка вважається засновником Сегунди і яка в першому ж своєму сезоні здобула перемогу в ній і піднялася до Ліги найсильніших іспанських клубів[12].

Занепад (1950—1990)Редагувати

Після перших локальних успіхів у баскській та іспанській лігах та турнірах команда, після 1950 року, на декілька десятиліть опускається в нижчі дивізіони Іспанії.

Баскська футбольна попелюшка (1990—2002)Редагувати

«Депортіво Алавес» знову заявляє про себе лише на початку 1990-х років, коли тричі поспіль команда посідає друге місце в третьому дивізіоні, лише з третього разу проходячи до Сегунди через плей-оф, а в сезоні 1997-98 перемагає в Сегунді й виходить до Прімери.

Сезон 1998-99 став для «Алавеса» першим сезоном у Прімері після 42-річної перерви. В цьому сезоні «Депортіво» двічі перемогло «Барселону» і кваліфікувалося до Кубку УЄФА, закінчивши сезон шостими.

Наступного сезону басконський клуб дійшов до фіналу Кубка УЄФА 2000-01[13], програвши «Ліверпулю» з рахунком 5:4 у додатковий час.

«Депортіво Алавес» у ХХІ столітті (з 2000 року)Редагувати

Хоча «Алавес» були понижені в класі після сезону 2002-03, вони повернулися в Прімеру через два роки. У сезоні 2005-06 клуб вилетів у другий дивізіон.

Повернення до еліти в сезоні 2016-17 років мало не завершилося черговим тріумфом. Команда закріпилася в середині турнірної таблиці, давши бій не одному гранду іспанського футболу. А в Кубку Іспанії «славетні баски» дійшли до фіналу, де в запеклій боротьбі поступилися фавориту зі столиці Каталонії — «Барселоні»[14].

Основний складРедагувати

СтатистикаРедагувати

Досягнення командніРедагувати

Виступи в баскських турнірахРедагувати

Виступи в іспанських змаганняхРедагувати

Виступи в єврокубкахРедагувати

Сезон Турнір Раунд Суперник 1 гра 2 гра Підсумок
2000–2001 Кубок УЄФА   Газіантепспор 0 : 0 4 : 3 4 : 3
  Ліллестрьом 3 : 1 2 : 2 5 : 3
  Русенборг 1 : 1 3 : 1 4 : 2
  Інтер 3 : 3 2 : 0 5 : 3
1/4   Райо Вальєкано 3 : 0 1 : 2 4 : 2
1/2   Кайзерслаутерн 5 : 1 4 : 1 9 : 2
Фінал   Ліверпуль 4 : 5 (д.в.)
2002–2003 Кубок УЄФА   Анкарагюджю 2 : 1 3 : 0 5 : 1
  Бешикташ 1 : 1 0 : 1 1 : 2
  • Домашні ігри виділені жирним шрифтом

Командні спортивні віхиРедагувати

ДосягненняРедагувати

Відомі гравціРедагувати

Клубна інфраструктураРедагувати

За часів свого становлення клуб «Депортіво Алавес» з Віторії-Гастейс узяв на озброєння кращі взірці ведення футбольного господарства в Європі. Заснований сосьос акціонерний клуб «Депортіво» не залежить від якогось одного спонсора чи власника. Тільки акціонери клубу на загальних зборах чи через своїх представників вирішують кардинальні питання його управління. Щоправда, траплялося, одному з акціонерів вдавалося викупити головний пакет акцій, але це були нетривалі періоди.

Юридично-офіційний складникРедагувати

Юридично футбольний клуб «Депортиво Алавес» вважається спортивною організацією, що діє на основі статуту й реламентуючих актів (від федерацій футболу, асоціацій та членів-сосіос клубу).[16]

Розташування/адресаРедагувати

  • будівля-центр: «Baskonia Alavés Experience Store»;
  • адреса: Calle General Álava, 1, CP 01005, Vitoria-Gasteiz;
  • офіс відкритий: в робочі дні 10:00—14:00 та 16:00—20:30;
  • E-mail: aclientes@alaves.com;
  • телефон: 945 13 91 91;

Фінансові чинникиРедагувати

З 2010-х річний бюджет клубу — в межах 10 000 000 євро. Загальна балансова вартість клубу становить близько 61 000 000 євро.[17]

СтадіонРедагувати

  • назва: «Campo de fútbol de Mendizorroza»;
  • адреса: Paseo de Cervantes, s/n, CP 01007, Vitoria-Gasteiz;
  • місткість: 19 840 місць;
  • параметри: 105x68 метрів;
  • концертний майданчик: на 15 435 місць;
  • збудований: 1924;
  • телефон: 945 131018;
  • E-mail: aclientes@alaves.co;

КерівництвоРедагувати

  • Presidente: Alfonso Fernández de Trocóniz.
  • Vicepresidente: Haritz Kerejeta.
  • Consejero y Secretario: Manu Mendi.
  • Consejero y Vicesecretario: Luis Querejeta.

Президенти клубуРедагувати

Від часів заснування клубу, в 1924 році, його сосіос-акціонерами 37 разів обиралися президенти клубу. З них дехто був обраний двічі-тричі[18].

  1. 1921—1923 Гіларіо Дорадо (Hilario Dorado);
  2. 1923—1928 Хосе Габріел де Ґуінеа (José Gabriel de Guinea);
  3. 1928—1929 Федеріко дель Кампо (Federico Del Campo);
  4. 1929—1930 Фелікс Альфаро Фурньє (Félix Alfaro Fournier);
  5. 1930—1931 Валентін Верастегї (Valentín Verástegui);
  6. 1931—1934 Анхель Гарайзабаль (Ángel Gareizábal);
  7. 1934—1936 Луїс Віллануева (Luis Villanueva);
  8. 1936—1944 Луїс Мансо Руїз (Luis Manso Ruiz);
  9. 1944—1946 Фернандо де Верастегї (Fernando De Verástegui);
  10. 1946—1947 Педро Орбеа (Pedro Orbea);
  11. 1947—1951 Хосе Марія Аресті (José María Aresti);
  12. 1951—1955 Карлос Кабаллеро (Carlos Caballero);
  13. 1955—1956 Луїс Моліна (Luis Molina);
  14. 1956—1958 Сальвадор Гарсія дель Діестро (Salvador García del Diestro);
  15. 1958—1959 Хуан Арреґуї Ґарай (Juan Arregui Garay);
  16. 1959—1960 Хосе Марія Маріаса (José María Mariaca);
  17. 1960—1967 Хосе Устаран (José Ustarán);
  18. 1967—1969 Хуан Ґороспе (Juan Gorospe);
  19. 1969—1970 Хуан Гомес Балегера (Juan Gómez Baluegera);
  1. 1970—1972 Хосе Антоніо Орбеа (José Antonio Orbea);
  2. 1972—1974 Рікардо Руїз де Ґауна (Ricardo Ruiz de Gauna);
  3. 1974—1976 Хуан Арреґуї Ґарай (Juan Arregui Garay);
  4. 1976—1977 Хосе Луїс Руїз де Аркауте (José Luis Ruiz de Arcaute);
  5. 1977—1981 Гіполіто Лаластра (Hipólito Lalastra);
  6. 1981—1982 Луїс Ортіс де Зарате (Luis Ortiz de Zárate);
  7. 1982—1982 Хуан Арреґуї Ґарай (Juan Arregui Garay);
  8. 1983—1984 Хав'єр Мартінес Бальса (Javier Martínez Balza);
  9. 1984—1986 Хуліан Ортіс Ґіл (Julián Ortiz Gil);
  10. 1986—1988 Хосе Антоніо Росас (José Antonio Rozas);
  11. 1988—1989 Хосе Луїс Менойо (José Luis Menoyo);
  12. 1989—1998 Хуан Арреґуї Ґарай (Juan Arregui Garay);
  13. 1998—2004 Ґонсало Антон (Gonzalo Antón);
  14. 2004—2007 Дмитро Пітерман (Dmitry Piterman);
  15. 2007—2010 Фернандо Ортіс де Зарате (Fernando Ortiz de Zárate);
  16. 2010—2011 Альфредо Руїз де Ґауна (Alfredo Ruiz de Gauna);
  17. 2011—2013 Авеліно Фернандес де Кюнсосес (Avelino Fernández de Quincoces);
  18. 2013—… Альфонсо Фернандес де Троконіс (Alfonso Fernández de Trocóniz);

Спортивна інфраструктураРедагувати

КомандиРедагувати

СтадіониРедагувати

Тренувальний центрРедагувати

ФіліалиРедагувати

СпонсориРедагувати

Цікаві фактиРедагувати

«Депортіво Алавес» і УкраїнаРедагувати

«Депортіво Алавес», команда з регіональною футбольною історією, не мала гучних здобутків на міжнародній арені, тому й майже не перетиналася з українським футболом. Але кілька цікавих факторів побіжно стосувалися саме України.

Кілька гравців баскської команди ставали легіонерами українських клубів[19], зокрема найгучніший — син Кройфа, Горді Кройф.

ПриміткиРедагувати

  1. Коротка відеоісторія «Депортіво Алавес»
  2. surgiendo en 1905 la brillante Unión Sportiva Alavesa, club dedicado a la práctica del ciclismo y que ocasionalmente disputaba algún encuentro de fútbol
  3. перші футбольні ватаги Алави
  4. Відеоісторія «Депортіво Алавес» і його заснування
  5. El 1 de julio de 1920, con José Cabezas como presidente, se constituye un club que será importante para el devenir del fútbol vitoriano: el Sport Friend's Club
  6. футбольні майданчики на зорі становлення футболу в Алавесі
  7. «El Sport Friend's Club, jugó 8 partidos, con 4 victorias, 3 empates y una derrota…»
  8. El Sport Friend´s Club — en castellano club de amigos del deporte — es del 28 de marzo de 1920
  9. con la disputa de varios encuentros amistosos frente a clubs de ciudades próximas como el Sporting Club de Miranda de Ebro o el Recreation Club de Logroño
  10. El domingo 23 de enero la nueva directiva convocó a una junta extraordinaria a todos los afiliados para tratar «asuntos de gran importancia». No era para menos, ya que en dicha asamblea se acordó sustituir el nombre de la entidad Sport Friend´s Club por el de Club Deportivo Alavés
  11. [Перша офіційна гра в зміненому статусі та назві команди|https://web.archive.org/web/20160922003855/http://www.glorioso.net/noticia-13405-Historia_Albiazul__Como_naci%C3%B3_el_actual_Club_Deportivo_Alav%C3%A9s.html]
  12. Сходження Алавесу до еліти іспанського футболу, в часи заснування Ла Ліги l
  13. Сходження баскської золушки до європейських футбольних вершин
  14. Від фіналу Кубка УЄФА на дно. Дивовижна історія Алавеса
  15. Профіль (анг.). EU-Football.info. Процитовано 16 січня 2018. 
  16. Юридично-фінансова документація по клубу
  17. фінансова розкладка футбольного клубу «Депортіво Алавес»
  18. Historia Albiazul: Relación de presidentes del Deportivo Alavés
  19. Легіонери українських клубів з «Депортіво Алавес»

ПосиланняРедагувати