Відкрити головне меню

Де́ніел Ка́рлтон Гайдашек (англ. Daniel Carleton Gajdusek; 9 вересня 1923, Йонкерс, Нью Йорк12 грудня 2008 року) — американський педіатр і вірусолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1976 року, «за відкриття, що стосуються нових механізмів походження і розповсюдження інфекційних захворювань», яку він розділив разом з Барухом Бламбергом.

Деніел Карлтон Гайдашек
англ. Daniel Carleton Gajdusek
Карлтон Гайдашек в 1997 році
Карлтон Гайдашек в 1997 році
Народився 9 вересня 1923(1923-09-09)
Йонкерс, Нью Йорк, Flag of the United States.svg США
Помер 12 грудня 2008(2008-12-12) (85 років)
Тромсо, Норвегія Норвегія
Місце проживання
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність словак
Діяльність лікар, вірусолог, біолог, антрополог
Alma mater Рочестерський університет (1943) і Гарвардська медична школа[d] (1946)
Сфера інтересів Медицина
Вірусологія
Член Леопольдина, Національна академія наук США, Академія наук Австралії, Американська академія мистецтв і наук, Бельгійська королівська академія медицини[d] і Всесвітня академія наук[1]
Відомий завдяки: дослідження повільнотекучих інфекцій
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1976)

Деніел Карлтон Гайдушек у Вікісховищі?

Наукові дослідженняРедагувати

У 1950-х роках Гайдашек розкрив інфекційну природу нейрологічного захворювання куру, поширену у той час серед жителів Нової Гвінеї племені форе. Живучи довгий час серед аборигенів племені і вивчаючи цю хворобу, він зв'язав появу захворювання з традицією канібалізму — поїдання мозку померлих. Він вважав, що куру викликається «латентним вірусом». Проте, пізніше з'ясувалося, що інфекційний агент куру — пріон, тобто нормальний білок організму, що проявив патогенні властивості у зв'язку зі зміною своєї конформації.

ДжерелаРедагувати