Відкрити головне меню

День Лі́лії — свято засноване в 1930 р. , на честь принцеси Ліліан, герцогині Галландськоої (Ліліан Мей Девіс, швед. Prinsessan Lilian, hertiginna av Halland) .(лат. Lílium). В 20 ст. це свято святкували 30 серпня, в день народження принцеси. В сучасному житті це свято святкують 8 березня в міжнародний жіночий день. Зараз це свято не тільки символ фемінізму, а й настання весни.

Святкування дня Лілії.

Лілія — символ честі та невинності. Цього дня вітають жінок із святом весни. А особливу увагу приділяють молодим та юним дівчатам, як символу молодості та цвітіння весни. Дарують їм квіти та вручають подарунки.

8 березня, як символ фемінізмуРедагувати

Міжнаро́дний жіно́чий де́нь — щорічне свято, що відзначається 8 березня.

Започатковане як пролетарське феміністське свято Міжнаро́дний де́нь жіно́к-робітни́ць. Починалось як соціалістичне політичне свято. Є спільним для культур переважно країн колишнього «радянського блоку».

Вперше святкувалося 1909 року в США з ініціативи Соціалістичної партії Америки. Протягом XX століття відзначалося в СРСР та країнах соцтабору як державне свято.

1977 року, за радянської ініціативи, отримав статус міжнародного дня — рішенням Організації Об'єднаних Націй день називається (повна назва): Міжнаро́дний де́нь боротьби́ за права́ жіно́к і міжнаро́дний мир.

День став символом фемінізму й антисексизму. У деяких країнах, у яких відзначається день, жінки отримують подарунки та квіти. Цей жест багато феміністок, однак, знаходять недоречним, оскільки вони вважають, що день повинен привернути увагу до статевої рівності.

[1]Редагувати

БіографіяРедагувати

  • Ліліан народилася в Свонсі — другому за величиною місті Уельсу і була дочкою Вільяма Девіса і Гледіс Мері Курен. В юності стала працювати моделлю і з'явилася на обкладинці журналу «Vogue». Батько й матір розлучилися, коли їй було п'ять років. Офіційно шлюб розпався в 1939 р..
  • У 1940–1945 рр. вона була заміжня за англійським актором Іваном Крейгом. Під час Другої світової війни працювала на заводі, виготовляючи радіо для Королівського флоту, а також сестрою милосердя в шпиталі для поранених солдатів.
  • У 1943 р. вона вперше зустріла в Лондоні принца Бертіля Шведського — сина короля Густава VI Адольфа і Маргарити Коннаутської. Незабаром після цього вони стали коханцями, хоча Ліліан була одружена з Іваном Крейгом.
  • У 1945 р. подружжя розлучилося. Після того як старший брат Бертіля принц Густав Адольф загинув в 1947 році, залишивши однорічного сина (Карл XVI Густаф), у нього з'явився шанс стати регентом шведського королівства. З цієї причини, він вирішив не одружуватися на Ліліан, так як це позбавило б його престолу. Кілька років вони жили разом, приховуючи свої стосунки. Мешкали в Сент-Максім на півдні Франції. Батько принца, король Густав VI прожив довге життя і за цей час племінник Бертіля (Карл XVI Густаф) досяг повноліття.
  • У 1973 р. після смерті короля Густава VI Адольфа, Ліліан і Бертіль уклали шлюб. Вінчання відбулося 7 грудня 1976 р. Тим не менш, Бертіль продовжував виступати як заступник короля за його відсутності. Його дружина стала іменуватися принцеса Ліліан герцогиня Галландська. Проживати подружжя стало на власній віллі «Солбакен».
  • 30 серпня 1997 р. Бертіль помер. І у 1997–2010 рр. принцеса Ліліан продовжувала представляти Швецію на офіційних заходах і святах. У 2000 р. вона випустила автобіографічну книгу про життя при королівському дворі, а також сімейне життя з Бертілем. У серпні 2008 р. принцеса впала і зламала ребро в своєму будинку. Подібний випадок повторився в лютому 2009 р. А 3 червня 2010 р. було оголошено, що принцеса Ліліан хвора хворобою Альцгеймера і більше не може виконувати громадські обов'язки. Принцеса Ліліан, яка народилася в 1915 р., на сьогодні є найстаршим членом шведського королівського дому і будь-якої королівської сім'ї Європи.[2]

ПриміткиРедагувати

  1. Міжнародний жіночий день. Вікіпедія (uk). 2017-03-08. Процитовано 2017-03-08. 
  2. Ліліан (герцогиня Галландська). Вікіпедія (uk). 2016-10-02. Процитовано 2017-03-08.