Денни́ця (Зірниця) — в слов'янській міфології — ранішня зоря, що запалює сонячний світильник; мати, дочка чи сестра сонця, кохана місяця, до якого її ревнує Сонце[1]. Разом з іншими Зорями — божественними дівами — Денниця прислуговує Сонцю і дивиться за його білими кіньми.

Денниця
рос. Денница
біл. Зарніца
болг. Зорник
пол. Jutrzenka
серб. Даница
сербохорв. Даница
Денниця
чеськ. Krasopani
хорв. Danica
мак. Деница
Zvezda-Zirka by Andrey Shishkin.jpg
Божество в слов'янська міфологія
Частина від слов'янська міфологія

У сербській пісні вранці вставала діва і Денницю вірну молила:

« О Деннице, о сестрице!

Подай мені світлості твоєї

Для моєї молодості

«

За християнськими уявленнями, Денниця — ранішня зоря, її ім'я латиною — Люцифер (світлоносний), на згадку про падшого архангела, який перед тим був найзавзятішим прославителем Бога [2]

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Войтович В. Українська міфологія. — К.: Либідь, 2002. — 664 с; іл. ISBN 966-06-0273-1.
  • Славянская мифология. Энциклопедический словарь — М.:Эллис Лак, 1995. — 416с. — ISBN=5-7195-0057-X

ПриміткиРедагувати

  1. Денниця. Слов'янська міфологія. web.archive.org. 28 грудня 2017. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 27 лютого 2021. 
  2. Войтович В. Українська міфологія. — К.: Либідь, 2002. ст.129.