Денис Кальверт

фламандсько-італійський художник

Денис Кальверт або Діонісіо Фьяммінго (нід. Denijs Calvaert, італ. Dionisio Fiammingo; бл. 1540 — 17 березня 1619) — відомий болонський художник доби маньєризму, фламандець за походженням[6].

Денис Кальверт

Народження 1540[1]
Антверпен, Антверпенська марка, Брабант, Габсбурзькі Нідерланди
Смерть 17 березня 1619(1619-03-17)[1][2][…]
  Болонья, Італія
Країна Південні Нідерланди
Діяльність художник, педагог
Напрямок бароко
Вчитель Просперо Фонтана і Lorenzo Sabbatinid
Відомі учні Гвідо Рені і Доменікіно
Роботи в колекції Штедель, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей мистецтв Філадельфії, Музей Плантен-Моретуса, Національні галереї Шотландіїd, Museumslandschaft Hessen Kasseld, Державний музей мистецтв, Національний музей у Варшаві, Музей історії мистецтв, Капітолійські музеї, Державні художні зібрання Дрездена, Музей образотворчих мистецтв, Королівські музеї витончених мистецтв[4], Національний музей образотворчого мистецтва[5], Інститут мистецтв Кларкаd, Bowdoin College Museum of Artd, Дрезденська картинна галерея, Державна картинна галерея (Карлсруе), Mannheimer Galeried, Ferens Art Galleryd, Waddesdon Manord і Niedersächsisches Landesmuseum für Kunst und Kulturgeschichted

CMNS: Денис Кальверт у Вікісховищі

Антверпенський період. Ранні роки ред.

Народився у відомому художньому центрі Фландрії — місті Антверпен. Вивчав первісно пейзажний живопис в майстерні Кристіана ван Квекборна. Знайдений запис його прізвища в місцевому переліку художників Антверпена як Калуварт. І надалі його прізвище записували по рідному через зміни місць перебування. В Італії був відомим за місцевим найменуванням Діонісіо Фьяммінго.

Італійський період ред.

Прибув у місто Болонья, де продовжив стажування в майстерні місцевого художника Просперо Фонтана (1512—1597), майстра релігійного живопису і чудового портретиста. Два роки з 1570-го попрацював в Римі, де був помічником Лоренцо Сабатіні, обидва працювали над декором декотрих приміщень Ватикана. Через два роки знов повернувся у Болонью, де відкрив власну майстерню і набрав учнів. Бажання укладатися у вимоги до італійських художників спонукало Дениса Кальверта наполегливо вивчати анатомію, перспективу, досвід і твори учнів і послідовників Рафаеля Санті. Згодом від виробився у авторитетного болонського майстра, художня манера котрого нагадувала твори італійських маньєристів, але з домішками знахідок антверпенської школи (пейзажне, а не нейтральне тло картин, увага до деталей, бажання стати віртуозом і використати незвичні композиції, навіть середньовічні). Мимоволі Денис Кальверт став суперником майстерні місцевого художника Лодовіко Караччі, а частка його учнів перейшла до майстерні Караччі.

Денис Кальверт помер у Болоньї в похилому віці і був похований за тодішніми звичаями у церкві Санта Марія деї Серві. Поховання відвідало чимало місцевих мешканців, його чистені учні і сам Лодовіко Караччі.

Вибрані твори ред.

 
Денис Кальверт. Оплакування Христа з чотирма євангелістами (Лука, Матвій, Іоанн, Марк), Національний музей (Варшава)
  • Мадонна з немовлям в пейзажі зі скелями.
  • Перше введення Марії у храм, Національна пінакотека Болоньї
  • Нанебовзяття Діви Марії. Кенсігтонський палац, Велика Британія
  • Христос в гетсиманському саду (Моління про чашу)
  • Смерть Клеопатри, Фонд Карісбо
  • Даная та Зевс, що пролився золотим дощем
  • Не торкайся мене, або Христос садівник і Марія Магдалина
  • Алегорія передбачуваності
  • За велінням Бога Савл стає апостолом Павлом, бл. 1570, Музей образотворчих мистецтв (Будапешт)

Галерея малюнків Дениса Кальверта ред.

Галерея картин ред.

 
Денис Кальверт. За велінням Бога Савл стає апостолом Павлом, бл. 1570, Музей образотворчих мистецтв (Будапешт)

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б RKDartists
  2. Denis Calvart — 2009.
  3. Benezit Dictionary of ArtistsOUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/calvaert-denys
  5. https://www.bellasartes.gob.ar/
  6. Гос. Эрмитаж, «Западноевропейская живопись», каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976

Джерела ред.