Денеш Борош

угорський шахіст

Денеш Борош (угор. Boros Dénes нар. 30 квітня 1988, Будапешт) – угорський шахіст, гросмейстер від 2009 року.

Денеш Борош
Оригінал імені Boros Dénes
Країна Угорщина Угорщина
Народження 30 квітня 1988(1988-04-30) (35 років)
Будапешт
Титул Міжнародний майстер (2004), Гросмейстер (2009)
Рейтинг ФІДЕ 2421 (квітень 2018)
Піковий
рейтинг
2513 (листопад 2010)

Шахова кар'єра ред.

У 2003 та 2004 роках представляв Угорщину на шахових олімпіадах серед юніорів до 16 років, вигравши у командному заліку, а також в особистому заліку дві золоті та дві срібні медалі[1]. Також був триразовим (2002, 2003, 2006) учасником командного чемпіонату Європи серед юніорів до 18 років, 2006 року вигравши дві срібні медалі[2]. Крім того, в період 2000-2008 років кілька разів брав участь в чемпіонатах світу і Європи серед юніорів у різних вікових категоріях.

Неодноразово брав участь у щорічних турнірах First Saturday у Будапешті, досягнувши успіхів у роках: 2003 (FS03 ЇМ-І – 1-ше місце), 2005 (FS10 GM – поділив 1-місце разом з Андрєм Мураріу), 2006 (FS09 GM – 1-ше місце) та 2009 (FS09 GM – 1-ше місце). Н цих турнірах у 2006 і 2009 роках виконав дві гросмейстерські норми, а третю – 2007 року в Балатонлелле, де поділив 1-ше місце разом з Левенте Вайдою.

Досягнув і інших успіхів у турнірах: поділив 1-ше місце в Балатонлелле (2003, разом з Палом Кішом), посів 1-ше місце в Мішкольці (2004), поділив 1-ше місце в Будапешті (2005, турнір Elekes, разом з Тібором Фогараші і Хоанг Тхань Чанг), посів 3-тє місце в Терекбалінті (2005, позаду Златко Ілінчича і Юрієм Лапшуном) і посів 3-тє місце в Маріанських Лазнях (2007, позаду Матіаса Вомаки і Еміля Германссона).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 листопада 2010 року, досягнувши 2513 очок займав тоді 28-ме місце серед угорських шахістів[3].

Зміни рейтингу ред.

Зміни рейтингу Ело[4]

Примітки ред.

  1. OlimpBase. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 2 квітня 2018.
  2. OlimpBase. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 2 квітня 2018.
  3. Rating Progress Chart: Boros, Denes. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 2 квітня 2018.
  4. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела ред.

Посилання ред.