Відкрити головне меню

Дендерський зодіак

давньоєгипетський барельєф зі каплиці, присвяченої Осірісу в храмовому комплексі Хатор в Дендері, який містить зображення Тельця та Терезів

Координати: 26°08′30″ пн. ш. 32°40′13″ сх. д. / 26.14167° пн. ш. 32.67028° сх. д. / 26.14167; 32.67028

Дендерський зодіак в Луврі

Скульптурний Дендерський зодіак — це широко відомий єгипетський барельєф зі стелі пронаоса (портика) каплиці, присвяченої Осірісу в храмовому комплексі Хатор в Дендері, який містить зображення Тельця та Терезів. Будівництво цієї каплиці було розпочато в пізній період Птолемеїв; її пронаос був доданий імператором Тиберієм. Це дозволило Жану-Франсуа Шампольйону правильно датувати рельєф греко-римським періодом, однак більшість його сучасників відносили його до Нового царства. Було висловлено припущення, що рельєф, який Джон Х.Роджерс характеризував як «єдину повну мапу давнього неба, яку ми маємо»,[1] слугував основою, на якій були побудовані пізніші астрономічні системи.[2] Зараз зодіак перебуває у Луврі.

Зміст

Дати затемненьРедагувати

 
Сонячне затемнення 7 березня 51 р. до н. е.

Сільвія Ковіль з Центру комп'ютерних єгиптологічних досліджень Утрехтського університету та французький астрофізик Ерік Обур датували зодіак 50 р. до н. е. тому, що на зодіаку зображено розташування п'яти планет, відомих єгиптянам, яке повторюється раз на тисячу років, а також два затемнення.[3]

Сонячне затемнення вказує на дату 7 березня 51 р. до н. е.: воно показане колом, всередині якого богиня Ісіда тримає бабуїна (бога Тота) за хвоста.

Місячне затемнення вказує на дату 25 вересня 52 р. до н. е.: воно показане колом, всередині якого Око Гора.

 
Місячне затемнення 25 вересня 52 р. до н. е.

ОписРедагувати

Зодіак — це планісфера або мапа зірок в проекції на площині, що показує 12 сузір'їв зодіакального поясу, що формують 36 деканів по 10 днів кожен, та планети. Декани — це групи зірок першої величини; вони використовувались у давньоєгипетському календарі, що засновувався на місячному циклі тривалістю близько 30 діб та на геліактичному сході зірки Сотіс (Сіріус).

Зображення зодіаку круглої форми є унікальним для мистецтва Стародавнього Єгипту, значно типовіші — прямокутні зодіаки, які також можна побачити в портику того самого храму.

 
Дендерський зодіак в оригінальних кольорах (реконструкція)

Небесний купол зображений диском, який тримають чотири небесні колони у формі жінок, між якими розташовані духи з головами соколів. На першому кільці 36 духів символізують 360 днів давньоєгипетського року.

На внутрішньому колі можна побачити сузір'я, що формують знаки зодіаку. Деякі з них зображені в тих же греко-римських іконографічних образах, що і їх знайомі аналоги (напр. Овен (сузір'я), Телець, Скорпіон та Козоріг, хоча більшість у дивному куті в порівнянні зі стандартами Стародавньої Греція[4] чи пізнішими арабськими та західними традиціями), а інші показані у давньоєгипетській формі: Водолій зображений як бог розливів Хапі, що тримає дві вази, з яких потоком тече вода. Роджерс відмітив спорідненість іконографії несхожих зображень з трьома табличками «Селевкідського зодіаку», а їх обох — зображеннями на кудурру, вавилонських межових каміннях: тобто, Роджерс вважав Дендерський зодіак «повною копією Месопотамського зодіаку».[5]

 
Дендерський зодіак з 48 сузір'ями Клавдія Птолемея, ідентифікованими серед 72 сузір'їв на ньому.

Історія знахідки та переміщення до ФранціїРедагувати

Під час Єгипетської кампанії Наполеона, Домінік Віван-Денон замалював круглий, більш відомий, та прямокутні зодіаки храму Хатор. В 1802 році, по завершенню кампанії, Денон опублікував гравюри стелі храму в своїй Voyage dans la Basse et la Haute Egypte.[6] Це викликало суперечку щодо віку зображення зодіаку, де думки розділились від десятків тисяч до тисяч чи до сотень років, та чи зодіак є планісферою або астрологічною картою.[7] Торговець антикваріатом Себастьєн Луї Сольн'є найняв Клода Лелоррейна видалити зодіак з храму пилами, домкратами, ножицями та порохом.[8] Стеля-зодіак була привезена в 1821 році в Париж періоду Реставрації Бурбонів та в 1822 була поміщена Людовиком XVIII в Королівську бібліотеку (пізніше названа Національна бібліотека Франції. В 1922 році зодіак було перенесено до Лувру.

«Дендерська справа»Редагувати

Суперечки довкола зодіаку, відомі як «Дендерська справа», залучили таких науковців: Жан Батист Жозеф Фур'є (який вважав, що вік зодіаку 2500 р. до н. е.[9]), Томас Юнг, Жан-Франсуа Шампольйон та Жан-Батіст Біо.[10] Йоганн Карл Буркхардт та Жан-Баптист Корабеф після дослідження зодіаку вважали, що стародавні єгиптяни розуміли випередження рівнодення. Шампольйон, серед інших, вважав, що це релігійний зодіак. Він датував зодіак 4 ст. н. е..[11] Жорж Леопольд Кюв'є датував його між 123 та 147 рр. н. е.[12].

ПриміткиРедагувати

  1. John H. Rogers, «Origins of the ancient constellations: I. The Mesopotamian traditions», Journal of the British Astronomical Association 108 (1998) 9-28
  2. Zodiac of Dendera, epitome. (Exhibition, Leic. square). J. Haddon, 1825.
  3. Marchant, Jo (5 July 2010). Розшифровка давньоєгипетської кам'яної мапи неба(англ.). New Scientist. 
  4. Наприклад, яка показано в Альмагесті.
  5. Rogers 1998:10.
  6. Abigail Harrison Moore, «Voyage: Dominique-Vivant Denon and the transference of images of Egypt», Art History 25.4 (2002:531-549).
  7. Zodiac of Dendera, epitome. (Exhib., Leicester Square). J. Haddon, 1825.
  8. http://books.google.fr/books?id=2fU-AAAAcAAJ&printsec=frontcover&hl=fr&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false
  9. Francis Lister Hawks, The monuments of Egypt: Or, Egypt a witness for the Bible. John Murray, 1850. 256 pages. Page 158.
  10. Biot, Recherches sur plusieurs points de l'astronomie égyptienne appliquées aux monuments astronomiques trouvés en Égypte. Paris, 1823. 8 volumes.
  11. https://www.youtube.com/watch?v=jQ4kaFNa8Kc
  12. Georges Cuvier A Discourse on the Revolutions of the Surface of the Globe (1825) Архівовано 3 March 2016[Дата не збігається] у Wayback Machine. in the chapter entitled «The astronomical monuments of the Ancients.», pp. 170 Архівовано 24 July 2011[Дата не збігається] у Wayback Machine. та 172 Архівовано 24 July 2011[Дата не збігається] у Wayback Machine..

ДжерелаРедагувати

  • Sébastien Louis Saulnier, Claude Lelorrain, Notice sur le voyage de M. Lelorrain en Égypte на «Google Books», Éditions Sétier, 1822.
  • Nicolas B. Halma, Examen et explication du zodiaque de Denderah comparé au globe céleste antique d'Alexandrie, Éditions Merlin, 1822.
  • J. Chabert, L. D. Ferlus, Mahmoud Saba, Explication du zodiaque de Denderah (Tentyris), Éditions Guiraudet, 1822.
  • Charles de Hesse, La pierre zodiacale du Temple de Dendérah, Éditions André Seidelin, 1824.
  • Franz Joseph Lauth, Les zodiaques de Denderah, Éditions C. Wolf et Fils, 1865.
  • Letronne Antoine-Jean, Analyse critique des représentations zodiacales de Dendéra et d'Esné, Imprimerie Royale, 1855.
  • Jean Saint-Martin, Notice sur le zodiaque de Denderah, Éditions C.J. Trouvé, 1822.
  • Jean-Baptiste Prosper Jollois; René Édouard de Villiers du Terrage, Recherches sur les bas-reliefs astronomiques des Égyptiens, Carilian-Goeury, 1834.
  • Jacques-Joseph Champollion-Figeac, Égypte ancienne, с. PP9, на «Google Books», Firmin Didot, 1832.[1]
  • Buchwald, Jed Z. et Diane Greco Josefowicz, Le zodiaque de Paris: controverse au sujet d'un artefact égyptien antique qui a suscité un débat moderne entre la science et la religion, Princeton University Press, 2011.
  • Éric Aubourg, La date de conception du temple d'Hathor à Dendérah, BIFAO, 1995
  • Sylvie Cauville :
    • Le temple de Dendérah, IFAO, 1995,
    • Le temple d'Isis à Dendéra, BSFE 123, 1992,
    • Le zodiaque d'Osiris, Peeters, 1997.
    • L'Œil de Ré, Pygmalion, 1999.
  • Jean-Baptiste Biot, Recherches sur plusieurs points de l'astronomie égyptienne appliquées aux monuments astronomiques trouvés en Égypte, с. PR3, на «Google Books», Firmin Didot, 1823

ПосиланняРедагувати

  • Зодіак в базі колекцій Лувру (фр.)
  • The online book was published in 1839.