Демократична партія соціалістів Чорногорії

Демократична партія соціалістів Чорногорії (чорн. Демократска партија социјалиста Црне Горе, трансліт. Demokratska partija socijalista Crne Gore) або ДПС — популістська [1] політична партія Чорногорії. [2] Партія що багато років формувала уряд, вперше в опозиції станом на 2020. Була утворена 22 червня 1991 року як правонаступниця Союзу комуністів Чорногорії, яка керувала Чорногорією в рамках Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія з часів Другої світової війни, і відтоді залишається основною політичною силою в країні. Член Соціалістичного Інтернаціоналу [3] і Прогресивного Альянсу[en][4] асоціативний член Партії європейських соціалістів, ДПС 1990-х була лівоцентристською, соціал-демократичною партією, що сповідувала принципи демократичного соціалізму і сербсько-чорногорського уніонізму, але з тих пір політична риторика змістилася вправо і стала універсальною партією, що сповідує атлантизм, [5] чорногорський націоналізм, [1][6]неолібералізм, [7][8][9] та пан'європеїзм. [10][11] Представлена ​​президентом Мило Джукановичем

Демократична партія соціалістів Чорногорії

серб. Демократска партија социјалиста Црне Горе
Країна Flag of Montenegro.svg Чорногорія
Голова партії Мило Джуканович
Дата заснування 22 червня 1991
Штаб-квартира Подгориця, Чорногорія
Ідеологія Популізм, атлантизм, неолібералізм, Montenegrin nationalismd, соціал-демократія і демократичний соціалізм
Офіційний сайт dps.me

З моменту свого формування та запровадження багатопартійної системи ДПС відігравала домінуючу роль у політиці Чорногорії, формуючи кістяк кожного коаліційного уряду до парламентських виборів 2020 року, коли вона увійшла до опозиції. Це був перший з 1945 року випадок, коли партія, включно з її попередницею, не була при владі. [12]

ІсторіяРедагувати

ДПС — прямий спадкоємець Союзу комуністів Чорногорії, а нинішню назву партія отримала у липні 1991 року на Першому з'їзді.

КерівництвоРедагувати

Очолює партію прем'єр-міністр Чорногорії Мило Джуканович.

Участь у виборахРедагувати

Партія багаторазово була представлена ​​в скупщині, де мала більшість мандатів.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Dzankic, Jelena (2017). State-sponsored Populism and the Rise of Populist Governance – The Case of Montenegro. Journal of Balkan and Near Eastern Studies. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 13 листопада 2018. 
  2. Nordsieck, Wolfram (August 2020). Montenegro. Parties and Elections in Europe. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 28 жовтня 2021. 
  3. Full list of member parties and organisations. Socialist International. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 22 липня 2019. 
  4. Parties & Organisations. Progressive Alliance. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 22 липня 2019. 
  5. Politički program DPS VIII kongres. 30 листопада 2019. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 29 квітня 2022. 
  6. Polackova, Zuzana (2017). Independence lost and regained: Montenegro's contested identity and the failure of Yugoslavia (1918–2006). Journal of Balkan and Near Eastern Studies. Архів оригіналу за 13 листопада 2018. Процитовано 13 листопада 2018. 
  7. Welfare states in transition (англ.). Friedrich Ebert Foundation. 2011. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 29 квітня 2022. 
  8. Karl Marx i neoliberal Milo (серб.). Vijesti. 4 вересня 2014. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 29 квітня 2022. 
  9. Baća, Bojan (14 червня 2017). The Student's Two Bodies: Civic Engagement and Political Becoming in the Post‐Socialist Space. Antipode (англ.) (Bojan Baća) 49 (5): 1125–1144. doi:10.1111/anti.12338. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 29 квітня 2022. 
  10. Koalicija DPS SD – Evropski tim za Herceg Novi predala izbornu listu. vijesti.me. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022. 
  11. Demokratske partije socijalista Crne Gore. Politički program (серб.). Democratic Party of Socialists of Montenegro. 24 січня 2021. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021. 
  12. Seizing the democratic opportunity in Montenegro. EUROPP. London School of Economics. 8 вересня 2020. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021. 

ПосиланняРедагувати