Демков Михайло Іванович
Михайло Іванович Демков (12 березня 1859—27 березня 1939) — український педагог, теоретик, історик та популяризатор педагогіки.
| Демков Михайло Іванович | |
|---|---|
| Народився |
12 березня 1859 Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер |
27 березня 1939 (80 років) Прилуки, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | вчитель, педагог |
| Alma mater | Фізико-математичний факультет Київського університетуd |
| Галузь | педагогіка[1], історія освітиd[1] і історія педагогікиd[1] |
Походження та навчання ред.
Народився 24 (12) березня 1859 року на хуторі Скринному Прилуцького повіту Полтавської губернії (тепер Прилуцький район Чернігівської області) в дворянській сім'ї.
У 1877 році закінчив Ніженську гімназію при історико-філологічному інституті князя Безбородька, а в 1881 р. — фізико-математичний факультет Університету св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). З 1881 року викладав фізику і природознавство в Чернігівській жіночій гімназії, а з 8 листопада 1885 року — в Глухівському вчительському інституті.
Трудова діяльність ред.
З 1889 року Михайло Демков виконував обов'язки викладача математики і природознавства в Глухівській жіночій прогімназії.
У 1905—1911 році очолював Московський учительський інститут, а з 1911 року був директором народних училищ спочатку Вологодської губернії (1900—1901), а згодом — Нижегородської. Після Жовтневої революції викладав педагогіку і історію педагогіки в Прилуцькому педагогічному технікумі.
З початку 1890-х років він став публікувати статті з педагогіки, дидактики, історії педагогіки в різних журналах. М. В. Демков — автор перших великих підручників з педагогіки для учительських інститутів, учительських семінарій і педагогічних класів жіночих гімназій (Курс педагогіки для учительських інститутів, вищих жіночих курсів і педагогічних класів жіночих гімназій — М.: тип. Р. Лисснера і Д. Собко, 1907—1908. — 2 т.; Історія російської педагогії. — Ревель: Гімназія, 1896).
Наукова діяльність ред.
Однією із сторін його педагогічної діяльності була популяризація педагогічних знань:
- Нариси з історії російської педагогіки — М.: тип. т-ва І. Д. Ситіна, 1909. — 144 с.;
- Початки сільського господарства (1913);
- Природна історія для народної школи (М.: Т-во «В. В. Думнов насл. бр. Салаевых», 1914. — 220 с.).
У книгах «Російська педагогіка в найголовніших її представниках» (М.: К. І. Тихомиров, 1898. — 480 с. — (Педагогічна бібліотека изд., К. Тихомировим А. і Адольфом; Вип. 12); 2 изд., 1915) і «Старі і нові педагоги, їх життя, думки і праці» (М.: А. Д. Ступін, 1912. — 182 с.) ним були представлені біографії найбільших педагогів. Також Демковим були написані оповідання для дітей «Куточок дитячого життя» (1915).
Був дійсним членом Київського товариства природознавців[2].
Примітки ред.
Література ред.
- Педагогическая энциклопедия. Том 1. — М.: «Советская Энциклопедия», 1964.
- Михайло Іванович Демков [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Демков (Демко) Михайло Іванович [Архівовано 9 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Михайло Іванович Демков (1859—1939) — видатний вітчизняний педагог, учитель, організатор освіти, історик педагогіки, методист, учений [Архівовано 23 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Лариса Домбровська. Михайло Демков — невтомний трудівник на ниві вітчизняної освіти // Вісник Книжкової палати. — 2015. — № 4. — С. 27-31. — ISSN 2076-9326. Архівовано з джерела 27 серпня 2018. Процитовано.
- Сторінка «ДЕМКОВ М. І. [Архівовано 25 червня 2020 у Wayback Machine.]» інформаційно-бібліографічного ресурсу „Видатні педагоги України та світу [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.]» ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |