Відкрити головне меню

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами

(Перенаправлено з Декретна відпустка)
Батько проводить час з дочкою
Мати проводить час зі своєю дитиною

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами — відпустка, яку надають громадянам на певний період часу до і після народження дитини. У деяких країнах колишнього СРСР поширена назва «декретна відпустка»[1].

У більшості країн Західної Європи відпустка доступна тільки для тих, хто пропрацював на поточного роботодавця не менше встановленого періоду часу. Інакше це може призводити до збитків навіть при державних дотаціях для роботодавців.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Впровадженню закону про відпустку передувала низка нормативних актів, прийнятих у різних країнах.

У 1878 році в Німецькій імперії жінкам було заборонено працювати під час останніх трьох місяців вагітності[2].

У 1909 році у Франції впроваджено 8-тижневу неоплачувану відпустку у зв'язку з вагітністю[2].

«Декретною» в СРСР відпустка називалася тому, що була введена постановою (декретом) Раднаркому (Ради Народних Комісарів) в листопаді 1917 року, відразу після Жовтневого перевороту.

В УкраїніРедагувати

У сучасній Україні право жінок на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами залишилося з часів Радянського Союзу: відповідно до декрету Радянського уряду 1917 року[3] (за що у колишньому СРСР цю відпустку називали «декретною»).

Згідно з чинним законодавством («Закон про відпустки», ст. 17, від 15 листопада 1996, разом зі змінами від 10 липня 2003) жінкам на підставі медичного висновку надають оплачувану відпустку в зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів. У разі народження двох і більше дітей післяпологова відпустка подовжується до 70 днів.

Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів — 140 календарних днів). Її надають повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

До відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році[4].

Оплата відпустки регулюється законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ухваленим в 1993 році (з подальшими змінами). Згідно з ним, право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають за цим Законом всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Для її отримання треба приставити дві довідки: довідку лікувального закладу встановленого зразка та одну з таких довідок:

  • Для жінок, що працюють — з основного місця роботи (служби, навчання);
  • Для жінок, звільнених з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації — довідку ліквідаційної комісії
  • Для жінок, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні — довідку державної служби зайнятості

Розмір грошової допомоги дорівнює 100 відсоткам середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менш, ніж 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць[5].

Зарахування до стажуРедагувати

Пунктом 31 Прикінцевих положень Закону про пенсійне страхування передбачено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за нормами ст. 26 Закону про пенсійне страхування включаються, зокрема, періоди перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 01.01.2004 р. по 30.06.2013 р. включно[6].

Відпустка в зв'язку з усиновленнямРедагувати

Якщо новонародженого усиновлюють безпосередньо з пологового будинка, відпустку надають з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей). Якщо дитину (дітей) усиновлюють обидва батьки, вказану відпустку надають одному з батьків — на їх розсуд.

Особам, які усиновили (взяли під опіку) дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомогу надають на підставі рішення про усиновлення (встановлення опіки) за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.

У світіРедагувати

Сполучене КоролівствоРедагувати

У Британії закон про відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами ухвалили лише в 1948 році[2].

ФінляндіяРедагувати

За фінським законодавством право на декретну відпустку має не тільки мама, а й тато. Десять місяців він може няньчити сина або дочку, отримуючи 80 % заробітної плати і не ризикуючи при цьому втратити робоче місце.

ШвеціяРедагувати

В цій країні всі працюючі батьки мають право на 18 місяців відпустки, під час якої їх заробітна плата компенсується в рівних частках урядом і роботодавцем. Для заохочення батьків як мінімум 3 місяці з 18 повинні бути використані другим батьком, як правило, татом. Подібне законодавство діє і в Норвегії.

СШАРедагувати

Захист оплати відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами розвинений погано. Федеральний закон дає право матері взяти неоплачувану декретну відпустку тривалістю 12 тижнів, починаючи не раніше, ніж за 2 тижні до передбачуваної дати пологів за умови, що майбутня мати пропрацювала в компанії більше року. Однак ця норма може відрізнятися від штату до штату.

АвстраліяРедагувати

Неоплачувана відпустка зі збереженням робочого місця надається одному з батьків, якщо той пропрацював у свого роботодавця 12 і більше місяців. Роботодавець у свою чергу може сплатити частину такої відпустки згідно зі своїми внутрішніми правилами. Поширеною є виплата 2-10 тижнів повної зарплати працівника, але при цьому роботодавцем можуть бути поставлені умови, як то обов'язкове повернення працівника на робоче місце після закінчення відпустки чи виплата частини оплати такої відпустки після повернення працівника на роботу. Неоплачувана відпустка за погодженням з роботодавцем може бути продовжена ще на 12 місяців зі збереженням робочого місця.

ПриміткиРедагувати

  1. Декретний // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б в PF 2.5 ANNEX: DETAIL OF CHANGE IN PARENTAL LEAVE BY COUNTRY[недоступне посилання з серпень 2019]
  3. Family policies in Russia and Ukraine in comparative perspective. Архів оригіналу за 26 січень 2018. Процитовано 15 квітень 2017. 
  4. Закон України «Про відпустки» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 2, ст. 4). — Розділ IV
  5. Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»
  6. Декретна відпустка: чи зараховується до стажу. Вопросы - ответы. Вісник. Офіційно про податки. Вісник. Офіційно про податки (ru). Процитовано 2018-11-14. 

ПосиланняРедагувати