Декларація про державний суверенітет Татарської РСР

Декларація про державний суверенітет Татарської Радянської Соціалістичної республіки (тат. Татарстан Совет Социалистик Республикасының Дәүләт Суверенлыгы турында Декларация) — документ, що проголосив основні принципи державного устрою Татарської РСР — Республіки Татарстан. Декларацію було ухвалено 30 серпня 1990 року на II сесії Верховної Ради Татарської АРСР.

Історія ухвалення деклараціїРедагувати

12 червня 1990 з'їзд народних депутатів РРФСР прийняв Декларацію про державний суверенітет Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки. Дана Декларація, а також Закони СРСР «Про розмежування повноважень між Союзом РСР і суб'єктами Федерації», «Про основи економічних відносин Союзу РСР, союзних і автономних республік» стали юридичною основою для розробки і прийняття Декларації про державний суверенітет Татарської Радянської Соціалістичної Республіки[1].

9 серпня 1990 року[2] в столиці Татарської АРСР Казані виступив Голова Верховної Ради РРФСР Борис Єльцин, який заявив наступне[3]:

...те, що сам народ Татарії піднявся з питанням про свій суверенітет - я вважаю, логічний історичний процес, і він повинен саме так розвиватися. І якщо хтось думав, що Єльцин приїхав сюди вмовляти, щоб ви цього не робили, він помиляється. Ми не раз обговорювали це питання з головою Верховної Ради Татарії, і мої слова були такі: «Беріть стільки самостійності, скільки зможете втримати»
Оригінальний текст (рос.)
…То, что сам народ Татарии поднялся с вопросом о своем суверенитете — я считаю, логичный исторический процесс, и он должен именно так развиваться. И если кто-то думал, что Ельцин приехал сюда уговаривать, чтобы вы этого не делали, он ошибается. Мы не раз обговаривали этот вопрос с председателем Верховного Совета Татарии, и мои слова были такие: «Берите столько самостоятельности, сколько сможете удержать»

13 серпня Президія Верховної Ради Татарської АРСР схвалює проект Декларації з наступними положеннями: Татарська РСР є суверенна радянська соціалістична держава — суб'єкт оновлених федерацій — РРФСР і Союзу РСР. Встановлюється республіканське громадянство Татарської РСР.

Проте 20 серпня в Казані відбувся надзвичайний об'єднаний пленум творчих спілок і організацій Татарстану, на якому прийнято заяву про державний суверенітет Татарської республіки, зокрема там було сказано: "… В проекті Декларації, розробленому і схваленому Президією Верховної Ради Татарської АРСР, Татарська республіка визначається як суб'єкт відразу двох "оновлених федерацій — РРФСР і Союзу РСР «. Це положення перекреслює саме поняття суверенітету і зберігає статус республіки як простий адміністративної одиниці Росії, продовжуючи тим самим сталінську політику автономізації …».
А у п*ятницю 24 серпня у Казані відбувся велелюдний мітинг з вимогою ухвалення Декларації з якомога ширшим суверенітетом[4].
Як наслідок, членство Татарської РСР в РСФСР і СРСР було усунено з тексту Декларації.

30 серпня 1990 року на II сесії Верховної Ради Татарської АРСР почалося обговорення тексту Декларації, що тривало багато годин аж до 22.40 коли Декларацію про державний суверенітет Татарської РСР була нарешті ухвалено. «За» проголосував 241 депутат з 242 присутніх (один утримався і пояснив це тим, що робітники заводу які його висунули прийняли рішення, що цю Декларацію треба ухвалювати на референдумі).
Декларацію було підписано Головою Верховної Ради Татарської РСР Мінтімєром Шаймієвим.

ОписРедагувати

Декларація про державний суверенітет Татарської РСР складається з преамбули і 6 пунктів.

Верховна Рада республіки, проголошуючи державний суверенітет Татарстану на всіх його теренах в межах існуючих кордонів, перетворила Татарську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку в Татарську Радянську Соціалістичну Республіку (Башкирська РСР) — Республіку Татарстан (тобто були затверджені дві паралельні назви).

Цією Декларацією, серед іншого, було проголошено[5]

  • Верховенство законодавства Татарської РСР на теренах Татарської РСР
  • Власність народу Татарської РСР на замлю і усі ресурси на теренах Татарської РСР
  • Намір встановлювати стосунки Татарської РСР з СРСР і РСФСР на рівноправних умовах.

Попри те, що ціла низка суб*єктів РСФСР в 1990 році ухвалили подібні декларації, тільки Татарська АРСР і Чечено-Інгуська АРСР не включили в текcти своїх декларацій положення про перебування їх у складі РСФСР і СРСР[6], але Татарська РСР була першою хто вичнив таким чином, бо Чечено-Інгуська декларація була ухвалена аж 27 листопада 1990[7].

НаслідкиРедагувати

Спираючись на Декларацію про державний суверенітет 24 жовтня 1991 було проголошено незалежність Республіки Татарстан[8].

26 грудня 1991 у зв*язку з Біловезькими угодами Верховна Рада Татарської РСР спираючись на Декларацію про державний суверенітет ухвалила Декларацію про входження Татарської РСР до СНД на правах співзасновника, але ця Декларація не мала правових наслідків.

Спираючись на Декларацію про державний суверенітет 6 листопада 1992 року прийнята Конституція Республіки Татарстан.

13 березня 1992 Конституційний суд Російської Федерації ухвалив, що норма Декларації про верховенство законів Республіки Татарстан (саме так Татарська РСР стала називатися з 7 лютого 1992) суперечить Конституції РФ і є скасованою. Проте Татарстан все одно провів Референдум про суверенітет Татарстану (1992) і за його підсумками 22 травня 1992 Верховна Рада проголосила незалежність Республіки Татарстан і потім закріпила це у Конституції Республіки Татарстан 30 листопада 1992.

Аж 19 квітня 2002 Парламент Республіки Татарстан (після іще одного рішення Констуду РФ від 19 квітня 2001) привів Конституцію Татарстану у відповідність до Конституції РФ і, таким чином, перестав бути формально суверенною державою.[6].

Втім, сама Декларація про державний суверенітет Татарської РСР продовжує у незмінному вигляді бути чинним в Татарстані документом — попри те, що підпорядкована Москві прокуратура оспорювала відповідність російському законодавству норми декларації про право власності народe Татарстану на землю і ресурси 17 червня 2004 Верховний Суд Республіки Татарстан постановив, що Декларація відповідає Міжнародному пакту про громадянські та політичні права 1966 року і має залишитися у силі у незмінному вигляді[9].

Цікаві фактиРедагувати

Згідно твердження Любові Агєєвої, що 1990 була завідувачкою відділу культури найпопулярнішої тоді газети Татарстану «Вечерняя Казань», ухвалити Декларацію керівництву Татарської АРСР порадили в ЦК КПРС, оскільки вважали, що таким чином ослаблять Єльцина у його протистоянні з Президентом СРСР Горбачовим[10].

Державне святоРедагувати

30 серпня в Татарстані відзначається державне свято — «День Республіки Татарстан». Свято введене в дію постановою Верховної Ради Республіки Татарстан від 29 серпня 1991 року[11] і відзначається з 30 серпня 1991 і так само, у звязку з цим, з 30 серпня 1991 відзначається «День Казані»[12]. Нарівні з іншими республіканськими святами, як Ураза-байрам, Курбан-байрам і Днем прийняття Конституції Татарстану, День Республіки є неробочим святковим днем.

ПриміткиРедагувати

  1. Трансформація РРФСР в Російську Федерацію. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 31 серпня 2020. 
  2. О том, как Борис Ельцин ездил в казанском трамвае. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 31 серпня 2020. 
  3. Но по числу суверенитетов мы впереди планеты всей!. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 31 серпня 2020. 
  4. 100 лет ТАССР, 30 — Декларации о государственном суверенитете Татарстана и 1015 — Казани
  5. Декларация о государственном суверенитете Татарской Советской Социалистической Республики. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 31 серпня 2020. 
  6. а б 30 августа 1990 г. принимается декларация о государственном суверенитете Татарстана. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 31 серпня 2020. 
  7. Як починалась перша Чеченська війна 22 роки тому. Архів оригіналу за 16 грудня 2016. Процитовано 31 серпня 2020. 
  8. акте о государственной независимости Республики Татарстан
  9. Декларация Татарстана о суверенитете — законна
  10. Любовь Агеева: «Татарстан центральные СМИ часто несправедливо называли разрушителем России». Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 31 серпня 2020. 
  11. День Республики Татарстан. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 31 серпня 2020. 
  12. Архівована копія. Архів [htps://tonkosti.ru/День_Республики_Татарстан_и_города_Казани оригіналу] за 21 серпня 2020. Процитовано 14 березня 2022.