Декларація про державний суверенітет Республіки Білорусь

Декларація про державний суверенітет Білоруської РСР була урочисто прийнята Верховною Радою БРСР 27 липня 1990 року на першій сесії Верховної Ради Білоруської РСР 12-го скликання.

Погоня, герб Білорусі з 1991 року

Відповідно до Декларації, Білорусь проголошувалась суверенною державою, «яка утвердилась на основі здійснення білоруською нацією її невід'ємного права на самовизначення, державності білоруської мови, верховенства волі народу у визначенні своєї долі» (стаття 1).

Вищою метою суверенітету визнавалось забезпечення вільного розвитку та добробуту громадян республіки. Носієм суверенітету країни і єдиним джерелом державної влади проголошувався білоруський народ. Відповідно до змісту Декларації з дня її проголошення на території республіки встановлювалось верховенство Конституції і законів Білоруської РСР, повнота влади республіканських державних органів на всій території країни, самостійність і незалежність Білорусі в міжнародних відносинах. Фактично це означало припинення дії в Білорусі законів СРСР.

Текст деклараціїРедагувати

«Верховна Рада Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки, висловлюючи волю народу Білоруської РСР, усвідомлюючи відповідальність за долю білоруської нації, підтверджуючи повагу до гідності та прав людей всіх національностей, що проживають в Білоруській РСР, засвідчуючи повагу до суверенних прав всіх народів Союзу РСР і світу, вважаючи республіку повноправним і незалежним членом світової спільноти, діючи згідно з принципами Загальної декларації прав людини та іншими загальновизнаними міжнародно-правовими актами, урочисто проголошує повний державний суверенітет Білоруської РСР, верховенство, самостійність і повноту державної влади республіки в межах її території, правомочність її законів, незалежність республіки у зовнішніх відносинах і заявляє про рішучі наміри створити правову державу.

Стаття 1 Білоруська РСР — суверенна держава, яка утвердилася на основі здійснення білоруською нацією її невід'ємного права на самовизначення, державності білоруської мови, верховенства волі народу у визначенні своєї долі. Невід'ємні права Білоруської РСР як суверенної держави реалізуються відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права. Білоруська СРСР охороняє і захищає національну державність білоруського народу. Білоруська РСР має свій герб, прапор та гімн. Будь-які насильницькі дії проти національної державності Білоруської РСР з боку політичних партій, громадських організацій або осіб переслідуються згідно з законом.

Стаття 2 Громадяни Білоруської РСР всіх національностей становлять білоруський народ, який є носієм суверенітету і єдиним джерелом державної влади в республіці. Його повновладдя реалізується безпосередньо та через представницькі органи державної влади. Право виступати від імені всього народу республіки належить виключно Верховній Раді Білоруської РСР.

Стаття 3 Державний суверенітет Білоруської РСР проголошується в ім'я вищої мети — вільного розвитку і благополуччя, гідного життя кожного громадянина республіки на основі забезпечення прав людини відповідно до Конституції Білоруської РСР та її міжнародних зобов'язань.

Стаття 4 Громадянство Білоруської РСР є невід'ємною частиною її суверенітету. Республіка охороняє честь, здоров'я, права і законні інтереси своїх громадян, забезпечує їх соціальну захищеність. Громадяни Республіки знаходяться під її захистом, перебуваючи за межами Білоруської РСР. Республіка надає громадянство і вирішує питання про позбавлення громадянства.

Стаття 5 Земля, її надра, інші природні ресурси на території Білоруської РСР, повітряний простір є власністю білоруського народу, виключно якому належать права володіння, користування і розпорядження ними. Визначення правового режиму щодо всіх видів власності належить до виключної компетенції Білоруської РСР. Білоруська РСР має право на власну частку в загальносоюзному майні відповідно до вкладу білоруського народу і Республіки — як засновниці Радянського Союзу, яка була його повноправним суб'єктом, відповідно має право на свою частку від алмазного, валютного фондів та золотого запасу СРСР. Білоруська РСР засновує Національний банк, підпорядкований Верховній Раді республіки, створює свою фінансово-кредитну систему, що підтверджує права власності на спеціалізовані банки, які знаходяться на її території на момент прийняття цієї Декларації, організовує власні податкову і митну служби, має право на створення власної грошової системи.

Стаття 6 Територія Білоруської РСР є неподільною і недоторканною і не може бути змінена чи використана без згоди Білоруської РСР. Всі питання про кордони вирішуються тільки на основі взаємної згоди між Білоруською РСР та суміжними суверенними державами шляхом укладення відповідних договорів, що підлягають ратифікації Верховною Радою Білоруської РСР.

Стаття 7 На території Білоруської РСР встановлюється верховенство Конституції Білоруської РСР і законів Білоруської РСР. Всі громадяни та особи без громадянства, державні органи, підприємства, установи та організації, які знаходяться або діють на території Білоруської РСР, зобов'язані дотримуватися законодавства Білоруської РСР. Розмежування законодавчої, виконавчої та судової влади є найважливішим принципом існування Білоруської РСР, як правової держави. Нагляд за точним і справедливим виконанням законів Білоруської РСР здійснюється Генеральним прокурором Білоруської РСР, який призначається Верховною Радою Білоруської РСР.

Стаття 8 Білоруська РСР самостійно встановлює порядок організації на території республіки охорони природи, використання природних ресурсів і забезпечує народу республіки екологічну безпеку. Білоруська РСР має право на відшкодування шкоди, завданої їй діями союзних органів, союзних республік та інших держав. Білоруська РСР вимагає від Уряду СРСР безумовної та негайної компенсації збитків, пов'язаних з подоланням наслідків чорнобильської катастрофи. Свою свободу і суверенітет Білоруська РСР в першу чергу використовує для порятунку народу Білоруської РСР від наслідків чорнобильської катастрофи.

Стаття 9 Білоруська РСР самостійна у вирішенні питань культурного і духовного розвитку білоруської нації, інших національних спільнот республіки, у створенні власної системи інформації, освіти та виховання. Білоруська РСР забезпечує функціонування білоруської мови в усіх сферах суспільного життя, збереження національних традицій та історичної символіки. Національні, культурні та історичні цінності на території Білоруської РСР є виключно власністю республіки та її громадян.

Стаття 10 Білоруська РСР має право на власні Збройні Сили, внутрішні війська, органи державної та громадської безпеки, підконтрольні Верховній Раді Білоруської РСР. Білоруська РСР має суверенне право на визначення порядку та умов проходження її громадянами військової служби, служби в органах державної та громадської безпеки, вирішення питань щодо розміщення військ та озброєнь на власній території. Ніякі військові формування інших країн, їхні військові бази та споруди не можуть бути розташовані на території Білоруської РСР без згоди її Верховної Ради. Білоруська РСР ставить за мету зробити свою територію без'ядерною зоною, а республіку — нейтральною державою.

Стаття 11 Білоруська РСР самостійно визначається щодо прав на добровільні союзи з іншими державами та вільний вихід із цих союзів. Білоруська РСР пропонує невідкладно приступити до розробки Договору про союз суверенних соціалістичних держав.

Стаття 12 Положення цієї Декларації реалізуються Верховною Радою Білоруської РСР шляхом прийняття нової Конституції (Основного Закону) Білоруської РСР, законів Білоруської РСР.

27 липня 1990 р. Мінськ»

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати