Вікіпедія

Дез-дум-метал

жанр важкого металу, музики

Дез-дум-метал (дет-дум або «дум-дез») — екстремальний піджанр металу, що поєднує нешвидкий темп і темну атмосферу дум-металу з гроулінгом і подвійними бочками дез-металу. Піджанр з'явився у середині 1980-х і отримав деяку популярність у 1990-х, але став менш поширеним на межі XXI-го століття.[1] Своєю чергою, дез-дум-метал породив тісно зв'язаний з ним фюнерал-дум, а також більш мелодичний і романтичний готик-метал.

Історія ред.

Дум/дез виник у середині 1980-х, коли ранні попередники, як, наприклад, група Dream Death, почали змішувати традиційний дум-метал зі звуком треш-сцени і дез-сцени, яка тільки зароджувалась.[2] Рані записи гуртів Paradise Lost, My Dying Bride і Anathema (також відомих як «трійця Peaceville», оскільки всі троє у той час видавалися на лейблі Peaceville Records) комбінують звук Celtic Frost і Candlemass середини 1980-х, з додаванням жіночого вокалу, клавішних і, у впадку My Dying Bride, скрипок.[3] Вплив трійці визнали гурти Within Temptation, Lacuna Coil, The Gathering, Celestial Season і Saturnus. До кінця 1990-х дез-дум втратив свою популярність, коли багато колективів змінили своє жорстке звучання на більш легке і прийнятне для широкої аудиторії. Однак піджанр зберігся у формі фюнерал-думу, який з'явився у середині 1990-х, зокрема, завдяки фінський групам Thergothon, Unholy і Skepticism.[4][5]

Характеристика жанру ред.

Еталонний дум-дез прийнято зараховувати до «темних» напрямків металу — через похмурість, яку надавали низьконастроєні гітари, активні бас-бочки, загальної неквапливості і широко використовуваної «гаркучої» техніки вокалу, завдяки чому область частот звучання думдезу нерідко лежить у дуже низких діапазонах, створюючи тим самим «містичну» і похмуру, холодну атмосферу та настрій у слухача.

Гурти ред.

 
Amorphis (Ruisrock, Фінляндія, 2006 рік). На ранніх етапах виконували суміш дез-дума з фолком (є першопрохідцями фолк-металу).
Назва Рік створення Примітки
Amorphis 1990 [6][7]
Anathema 1990 [8]
Autopsy[en] 1987
Beyond Dawn 1990 [9]
Celestial Season 1991
Corrupted 1994 [10][11]
Daylight Dies 1996 [12][13]
Demenzia 2003 [14]
Disembowelment 1989
Draconian 1994 [15]
Esoteric 1992 [16]
Evoken 1994 [17]
Forest Stream 1995 [18]
The Gathering 1989 [19]
Incantation 1989
Katatonia 1991 [20][21]
Morgion 1990 [22]
Mourning Beloveth 1992 [23][24]
My Dying Bride 1990 [25]
My Silent Wake 2005 [26]
Necare 1997 [27]
Novembers Doom 1989 [28]
Opera IX 1988 [29]
Orphaned Land 1991 [30]
Paradise Lost 1988 [31]
Paramaecium 1990 [32]
Rapture 1997 [33]
Runemagick 1990 [34]
Saturnus 1991
Septic Flesh 1990
Skepticism 1991
Swallow the Sun 2000 [35]
Thergothon 1990
The 3rd and the Mortal 1992 [36]
Thorr's Hammer 1994 [37]
Unearthly Trance 2000 [38]
Unholy 1990
Winter 1988 [39]

Примітки ред.

  1. ↑ Tracey, Ciaran (March 2006). «Doom/Death: United in Grief» , Terrorizer #142, pp.54-55.
  2. ↑ Bardin, Olivier (May 2006). «Forgotten Doom: Raiders of the Lost Art», Terrorizer #144, p.56
  3. ↑ Purcell, Nathalie J. (2003). Death Metal Music: The Passion and Politics of a Subculture. McFarland & Company. с. 23. ISBN 0-7864-1585-1. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано April 2008.
  4. ↑ Metal Hammer #173
  5. ↑ Hinchcliffe, James (April 2006). «Funeral Doom / Dron Doom: Hearse Play», Terrorizer #143, pp.44-45.
  6. ↑ Purcell, Nathalie J. (2003). Death Metal Music: The Passion and Politics of a Subculture. McFarland & Company. с. 23. ISBN 0786415851. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано April 2008.
  7. ↑ Sharpe-Young, Garry. Amorphis. MusicMight. Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  8. ↑ Huey, Steve. Anathema. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  9. ↑ Hinchcliffe, James (May 2006). «Doom/Death & Gothic Doom Top Ten: Beyond Dawn, Pity Love», Terrorizer #144, p.53.
  10. ↑ Rivadavia, Eduardo. Corrupted. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  11. ↑ Mincemoyer, John (May 2006). «Doom/Death & Gothic Doom Top Ten: Corrupted, Llenandose de Gusanos», Terrorizer #144, p.53.
  12. ↑ Rivadavia, Eduardo. Daylight Dies. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  13. ↑ Sharpe-Young, Garry. Daylight Dies. MusicMight. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  14. ↑ Born, R. Demenzia. MusicMight. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 20 серпня 2009.
  15. ↑ Rivadavia, Eduardo. The Burning Halo review. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  16. ↑ Rivadavia, Eduardo. Esoteric. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  17. ↑ Borges, Mario Mesquita. Evoken. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  18. ↑ Sharpe-Young, Garry. Forest Stream. MusicMight. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 19 серпня 2009.
  19. ↑ Chantler, Chris (May 2006). «Doom/Death & Gothic Doom Top Ten: The Gathering, Always», Terrorizer #144, p.53.
  20. ↑ Huey, Steve. Katatonia. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  21. ↑ Sharpe-Young, Garry. Katatonia. MusicMight. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  22. ↑ Rivadavia, Eduardo. Morgion. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  23. ↑ Heaney, Gregory. Mourning Beloveth. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 22 травня 2010.
  24. ↑ Archaic-Magazine.com[недоступне посилання з квітня 2019]
  25. ↑ Jeffries, Vincent. Turn Loose the Swans review. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  26. ↑ Sharpe-Young, Garry. My Silent Wake. MusicMight. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 21 серпня 2009.
  27. ↑ Sharpe-Young, Garry. Necare. MusicMight. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2009.
  28. ↑ Rivadavia, Eduardo. To Welcome the Fade review. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  29. ↑ Rivadavia, Eduardo. Opera IX. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 25 серпня 2009.
  30. ↑ Sharpe-Young, Garry. Orphaned Land. MusicMight. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 19 серпня 2009.
  31. ↑ Rivadavia, Eduardo. Gothic review. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  32. ↑ Sharpe-Young, Garry. Paramaecium. MusicMight. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  33. ↑ Rivadavia, Eduardo. Rapture. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  34. ↑ Rivadavia, Eduardo. Runemagick. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  35. ↑ Rivadavia, Eduardo. Swallow the Sun. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  36. ↑ Hinchcliffe, James (May 2006). «Doom/Death & Gothic Metal Top Ten: The Third and the Mortal, Tears Laid in Earth», Terrorizer #144, p.53.
  37. ↑ Rivadavia, Eduardo. Thorr's Hammer. Allmusic. Процитовано 5 серпня 2009.[недоступне посилання]
  38. ↑ Rivadavia, Eduardo. Unearthly Trance. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 19 серпня 2009.
  39. ↑ Rivadavia, Eduardo. Winter. Allmusic. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дез-дум-метал&oldid=40485136