Дегтярна вулиця (Київ)

вулиця в Подільському районі міста Києва

Дегтя́рна ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Гончарі-Кожум'яки. Пролягає від Воздвиженської вулиці до Киянівського провулку.

Дегтярна вулиця
Київ
Місцевість Гончарі-Кожум'яки
Район Подільський
Загальні відомості
Координати початку 50°27′37″ пн. ш. 30°30′39″ сх. д. / 50.460417° пн. ш. 30.510917° сх. д. / 50.460417; 30.510917Координати: 50°27′37″ пн. ш. 30°30′39″ сх. д. / 50.460417° пн. ш. 30.510917° сх. д. / 50.460417; 30.510917
Координати кінця 50°27′24″ пн. ш. 30°30′33″ сх. д. / 50.456833° пн. ш. 30.509278° сх. д. / 50.456833; 30.509278
поштові індекси 04071
Транспорт
Найближчі станції метро  «Поштова площа»,
 «Контрактова площа»
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10414
У проєкті OpenStreetMap r2177498
Мапа
Мапа
CMNS: Дегтярна вулиця у Вікісховищі

Прилучається Кожум'яцька вулиця.

Історія ред.

Одна з найдавніших вулиць Києва, яка зберегла своє первісне розпланування. Розташована у відомій ще за часів Київської Руси місцевості, де селилися ремісники — дігтярі, гончарі, кожум'яки. Їхні виробництва існували тут ще на початку XIX століття. Назва вулиці походить від основного заняття мешканців — дігтярства.

До 1980-х років вулиця була забудована малоповерховими садибами. Майже всю стару забудову було знищено у 198090-х роках. В середині 2000-х років на Дегтярній вулиці та сусідніх з нею Воздвиженській та Гончарній розпочалося будівництво нового житлового комплексу «Воздвиженка».

Музей Світлицького ред.

На вулиці збереглося кілька старовинних будинків. В одному з них (№ 30) у 18721948 роках мешкав український живописець, народний художник УРСР, професор Григорій Світлицький. Після його смерті у 1958 році у будинку було відкрито меморіальний музей. На подвір'ї будинку-музею у 1972 році встановлено пам'ятник Григорію Світлицькому (архітектор Василь Гнєздилов, скульптор Макар Вронський), а на стіні будинку розміщувалася меморіальна дошка (відкрита 28 липня 1958 року, замінена у 1985 році; скульптор І. І. Скодиренко, архітектор І. Н. Дубасов).

Посилання ред.

Джерела ред.