Відкрити головне меню

Дегазація (військова справа)

Дегаза́ція (від лат. de — префікс, що означає «відділення», «видалення», і фр. gaz — газ) — один з шляхів знезаражування, який провадиться шляхом розкладання (нейтралізації) отруйних речовин (ОР) або бойових отруйних речовин до нетоксичних продуктів і видалення їх з поверхонь об'єктів і місцевості з метою зниження зараженості до допустимих норм або повного виведення.

Зміст дегазації, як частини бойового забезпечення військРедагувати

Дегазація є частиною спеціальної обробки, яка проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів — приладів, комплектів, машин дегазації із застосуванням дегазуючих речовин. Використовуються також допоміжні (підручні) засоби: вода, органічні розчинники, мийні розчини, дрантя тощо. Основний спосіб дегазації — фізико-хімічний, який підрозділяється на рідинний і безрідинний. Рідинний спосіб полягає в обробці заражених поверхонь дегазуючими розчинами, які розчиняють і розкладають отруйні речовини. До безрідинних способів відносять тепловий і сорбційний. При тепловому способі об'єкт обробляють гарячим газовим струменем, що прискорює випар ОР. Сорбційний спосіб полягає в обробці об'єкту порошками (сорбентами), які зв'язують (поглинають) отруйні речовини.

Часткова і повна дегазаціяРедагувати

Дегазація може бути частковою і повною.

При частковій дегазації обробляються ділянки поверхні об'єкту, з якими особовий склад стикається під час роботи. Часткова дегазація проводиться за розпорядженням командирів підрозділу та частини власними силами безпосередньо в підрозділі, одночасно з виконанням бойових завдань, за допомогою табельних дегазаційних приладів і комплектів, підручних засобів.

Повна дегазація полягає в обробці всієї поверхні об'єктів, озброєння і техніки. Вона проводиться по розпорядженню командирів з'єднань (частин) після виконання бойових завдань безпосередньо в підрозділах або на пунктах спеціальної обробки власними силами і частинами (підрозділами) хімічних військ. Повна дегазація здійснюється рідинним способом за допомогою дегазаційних машин і комплектів, а також тепловим способом.

Повна дегазація індивідуальних засобів захисту, обмундирування, спорядження і взуття проводиться на дегазаційних пунктах силами підрозділів хімічних військ шляхом обробки в дегазаційних машинах пароповітряно-аміачною сумішшю. Бавовняне обмундирування, індивідуальні засоби захисту можуть дегазуватися також кип'ятинням у воді, водних розчинах кальцинованої соди і миючого порошку. Для забезпечення бойової діяльності військ дегазації можуть піддаватися обмежені (найважливіші) ділянки місцевості і доріг. Здійснюється вона механічним способом з використанням дорожніх і землерийних машин — зрізанням верхнього шару ґрунту (снігу), засипкою незараженим ґрунтом (снігом) або сумішшю дерев'яних та інших настилів. Дороги з твердим покриттям можуть дегазуватися рідинним способом — полівкою дегазуючими розчинами з дегазаційних машин і тепловим способом. Дегазація місцевості здійснюється також розсипом сипких дегазуючих речовин.

Продукти, що зберігалися відкрито, при зараженні краплями ОР дегазуються механічним способом — зрізанням верхнього шару. Їх вживають лише після хімічного аналізу та кулінарної обробки. Вода очищається від ОР дегазуючими речовинами з подальшим відстоюванням і фільтрацією через вугільні фільтри.

Дегазація в природний спосібРедагувати

Дегазація може відбуватися також й природним чином за рахунок процесів випару, дифузії, гідролізу, окислення киснем повітря і взаємодії ОР з матеріалом зараженого об'єкту. Природна дегазація об'єктів, заражених стійкими ОР, продовжується від декількох діб до декількох тижнів; обмундирування, зараженого парами ОР, в літній час — декілька годин.

На тривалість природної дегазації істотно впливають метеорологічні умови: підвищення температури прискорює випар ОР, дощ змиває ОР з поверхні об'єктів і місцевості і прискорює розкладання ОР за рахунок гідролізу.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Радянська військова енциклопедія. «від ст. ГРАЖДАНСКАЯ — до ст. ЙОКОТА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 3. — С. 123-124. — ISBN 00101-236. (рос.)

ПосиланняРедагувати

  • rudocs.exdat.com/docs/index-562196.html — Учебник сержанта химических войск издание второе переработанное и дополненное — МОСКВА ВОЕННОЕ ИЗДАТЕЛЬСТВО 1988
  • buklib.net/books/37593/ — Тактична підготовка артилерійських підрозділів. Радіаційний, хімічний, біологічний захист
  • himvoiska.narod.ru/somain.html — Специальная обработка, проводимая войсками РХБЗ
  • dic.academic.ru/dic.nsf/enc_medicine/21198/Оружие — Медицинская энциклопедия Оружие массового поражения и защита от него

ПриміткиРедагувати