Дейв Галлідей

(Перенаправлено з Девід Холлідей)

Дейв Галлідей (англ. Dave Halliday, нар. 11 грудня 1901, Дамфріс — пом. 8 січня 1970, Дамфріс) — шотландський футболіст, що грав на позиції нападника. У чемпіонатах Англії і Шотландії, він забив понад 300 голів. Двічі був найкращим у списку бомбардирів (1924 року у чемпіонаті Шотландії з «Данді», а 1929 року в Англії з «Сандерлендом»). Увійшов в історію як один з найкращих гравців в історії «Сандерленда»: в кожному сезоні, проведеному за цей клуб, він забивав понад 35 голів[1].

Ф
Дейв Галлідей
Дейв Галлідей
Дейв Галлідей
Особисті дані
Повне ім'я Девід Галлідей
Народження 11 грудня 1901(1901-12-11)
  Дамфріс, Шотландія
Смерть 8 січня 1970(1970-01-08) (68 років)
  Дамфріс, Шотландія
Громадянство  Шотландія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1920 Шотландія «Квін оф зе Саут»* - ( - )
1920–1921 Шотландія «Сент-Міррен» 13 (2)
1921–1925 Шотландія «Данді» 126 (90)
1925–1929 Англія «Сандерленд» 166 (156)
1929–1930 Англія «Арсенал» 15 (8)
1930–1933 Англія «Манчестер Сіті» 76 (47)
1933–1935 Англія «Клептон Орієнт» 55 (33)
1935–1937 Англія «Йовіл Таун»* - ( - )
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1935–1937 Англія «Йовіл Таун»
1937–1955 Шотландія «Абердин»
1955–1958 Англія «Лестер Сіті»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Протягом 17 років був головним тренером «Абердина», який привів до першого чемпіонства у 1955 році, а також вигравав з клубом перший національний кубок у 1947 році.

Ігрова кар'єра ред.

Дейв Галлідей народився 11 грудня 1901 року в Дамфрісі. Закінчив початкову школу Ноублгілл, під час навчання в якій почав займатися футболом у дитячих командах. Середню освіту закінчив у Дамфріській академії[2]. Він планував стати автомеханіком, тому поступив на завод автовиробника «Arrol-Johnston» учнем. На заводі поєднував навчання з грою за заводську команду, яка разом з двома іншими командами об'єдналася 21 березня 1919 року в команду «Квін оф зе Саут».

У дорослому футболі дебютував 1920 року виступами за «Сент-Міррен», в якому провів один сезон, взявши участь у 13 матчах чемпіонату.

З 1921 по 1925 рік грав у складі «Данді». Тут він став одним із найбільш результативних центральних нападників і в сезоні 1923/24 став найкращим бомбардиром чемпіонату Шотландії з 38 голами у 36 матчах. В наступному сезоні він з «Данді» грав у фіналі Кубка Шотландії, де вони програли матч «Селтіку» (1:2)[3]. Всього ж Галлідей забив 90 голів в 126 матчах за «Данді» в чемпіонаті[4].

Влітку 1925 року Галлідей за 4 тисячі фунтів перейшов в англійський «Сандерленд», де мав замінити легенду і найкращого бомбардира клубу Чарлі Б'юкена, що перебрався в «Арсенал». Галлідей зміг замінити Б'юкена, ставши новим найкращим голеадором клубу. Він забивав понад 35 голів у кожному з чотирьох повних сезонів, проведених в «Сандерленді». Його 43 голи в 42 матчах у сезоні 1928/29 зробили його найкращим бомбардиром у Першому дивізіоні Англії того сезону. Крім того, ця кількість голів, забитих одним гравцем в сезоні, досі залишається найбільшою в історії клубу.

Також Галлідей забив свої перші 100 голів за «Сандерленд» всього за 101 матч, що теж є абсолютним рекордом клубу. Загалом Дейв має найкращий показник у співвідношенні ігор та голів серед усіх гравців «Сандерленда» в історії клубу: 165 голів у 175 іграх (156 голів у ​​166 іграх чемпіонату, і 9 у 9 Кубка Англії), що є в середньому 0,943 гола за гру. Також Галлідей забив більше хет-триків (12), ніж будь-який інший гравець «Сандерленда», і тричі робив у матчах «покер». Лише Чарлі Б'юкен і Боббі Гарні, забили більше голів за клуб, ніж Галлідей. Проте вони провели в «Сандерленді» більшу частину кар'єри, на відміну від Дейва, що провів тут лише 4,5 сезони.

Проте, незважаючи на особисті досягнення, на клубному рівні з «Сандерлендом» він не зумів досягти високих результатів, займаючи лише третє місце в чемпіонаті у сезонах 1925/26 і 1926/27.

У другій половині 1929 року Галлідей перейшов в лондонський «Арсенал», але не зміг виграти конкуренцію в основі у головного нападника клубу Джека Ламберта[en]. Галлідей дебютував за «канонірів» в матчі проти «Бірмінгем Сіті» 9 листопада 1929 року. Всього ж Дейв забив за лондонців порівняно невелике число м'ячів у сезоні 1929/30 — 8 голів в 15 іграх, у тому числі чотири в грі проти «Лестер Сіті» (6:6)[5]. Тим не менш, він не був включений в заявку на фінальний матч Кубка Англії 1930 року, де «Арсенал» здобув свій перший великий трофей, а один з голів забив Ламберт[6].

Через це в листопаді 1930 року, всього через рік після переходу в «Арсенал», Галлідей був проданий в «Манчестер Сіті» за плату в розмірі £ 5 700. У складі «містян» Дейв відновив свою форму, забивши 47 голів в 76 матчах чемпіонату, а також чотири голи в шести матчах національного кубку. В січні 1932 року Галлідей забив хет-трик у ворота колишнього клубу «Сандерленд», причому зробив це всього за десять хвилин. Проте шотландський форвард знову не потрапив в заявку на фінал Кубка Англії 1933 року, який Сіті програв «Евертону» (0:3).

Протягом 19331935 років захищав кольори клубу «Клептон Орієнт», де він також був основним бомбардиром, забивши 33 голи в 53 матчах.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Йовіл Таун», де працював протягом 1935–1937 років граючим тренером.

Кар'єра тренера ред.

Після недовгої роботи граючим тренером в «Йовіл Таун», 22 грудня 1937 року Галлідей був призначений менеджером «Абердина»[7]. Під його керівництвом клуб у 1947 році виграв Кубок Шотландії, який став першим трофеєм в історії команди. Після цього 1952 і 1953 року команда ще двічі доходила до фіналу кубка, але виграти його не змогла, проте 1955 року команда під керівництвом Галлідея несподівано вперше в своїй історії виграла чемпіонат Шотландії[8].

Після чемпіонства Галлідей покинув клуб і став менеджером «Лестер Сіті». У сезоні 1956/57 Галлідей з командою виграв Другий дивізіон і вийшов до англійської еліти. Хоча Галлідей покинув тренерську роботу в 1958 році, підвищення 1957 року стало найдовшим періодом виступів клубу у вищому дивізіоні в історії, який закінчився лише через 12 сезонів у 1969 році.

Помер Дейв Галлідей 8 січня 1970 року на 69-му році життя у місті Дамфріс.

Статистика ред.

Ігрова ред.

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
  «Квін оф зе Саут» 1919/20 19 13 0 0 19 13
  «Сент-Міррен» 1920/21 13 2 0 0 13 2
  «Данді» 1921/22 28 23 3 2 31 25
1922/23 26 10 8 5 34 15
1923/24 36 38 3 1 39 39
1924/25 36 19 7 5 43 24
За весь час 126 90 21 13 147 103
  «Сандерленд» 1925/26 42 38 4 4 46 42
1926/27 33 35 1 1 34 36
1927/28 38 35 3 4 41 39
1928/29 42 43 1 0 43 43
1929/30 11 4 0 0 11 4
За весь час 166 155 9 9 175 164
  «Арсенал» 1929/30 15 8 0 0 15 8
  «Манчестер Сіті» 1930/31 24 14 1 0 25 14
1931/32 40 28 5 4 45 32
1932/33 8 3 0 0 8 3
1933/34 4 2 0 0 4 2
За весь час 76 47 6 4 82 51
  «Клептон Орієнт» 1933/34 21 19 1 0 22 19
1934/35 32 14 2 3 34 17
За весь час 53 33 3 3 56 36
За весь час 468 340 39 29 492 369

Тренерська ред.

Клуб З По Результати
І В Н П В%
  «Йовіл Таун» 1935 1937
  «Абердин» 1937 1955 386 188 65 133 48.7
  «Лестер Сіті» 1955 1958 145 64 27 54 44.14

Досягнення ред.

Клубні ред.

Тренерські ред.

Індивідуальні ред.

Примітки ред.

  1. Joyce, Michael (2004). Football League Players' Records 1888 to 1939. Soccerdata. ISBN 1-899468-67-6.
  2. Queens Legends (англ.). Queen of The South Football Club. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 2013.
  3. 1924–25 Scottish Cup Final line ups and stats at Scottish FA Archive
  4. David Halliday. Londonhearts.com. London Hearts Supporters' Club. Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 11 грудня 2011.
  5. Arsenal playing stats at arsenal.com. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 23 червня 2015.
  6. Harris, Jeff & Hogg, Tony (ed.) (1995). Arsenal Who's Who. Independent UK Sports. ISBN 1-899429-03-4.
  7. Webster, Jack (2003). The First 100 years of The Dons: The official history of Aberdeen Football Club 1903 – 2003. Hodder & Stoughton, London. ISBN 0-340-82344-5.
  8. 1937–1955 Dave Halliday. Manager Profile. Aberdeen Official Site. 5 лютого 2007. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 22 серпня 2010.

Посилання ред.