Відкрити головне меню

Девід Роуленд Френсіс

американський політик

Девід Роуленд Френсіс (англ. David Rowland Francis; 1 жовтня, 1850 — 15 січня, 1927) — американський дипломат. Посол США в Російській імперії в 19161918 роках. До цього займав посаду мера Сент-Луїса (18851889), губернатора штату Міссурі (18891893) і міністра внутрішніх справ США (18961897). У 1904 році відкривав III літні Олімпійські ігри. Був членом Демократичної партії США[4].

Девід Роуленд Френсіс
англ. David Rowland Francis
DRFrancis.jpg
Народився 1 жовтня 1850(1850-10-01)[1][2][3]
Richmond[d], Кентуккі, США
Помер 15 січня 1927(1927-01-15)[1][2][3] (76 років)
Сент-Луїс, Міссурі, США
Поховання Беллефонтейн-Семетері[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States (1912-1959).svg США
Діяльність дипломат, політик
Alma mater Університет Вашингтона в Сент-Луїсі[d]
Знання мов англійська[1]
Посада губернатор Міссурі[d] і посол
Партія Демократична партія США

ЖиттєписРедагувати

Народився 1 жовтня 1850 року в Річмонді (штат Кентуккі). У 1870 році закінчив Вашингтонський університет в Сент-Луїсі (штат Міссурі), після чого став успішним підприємцем у цьому місті. У 1876 році одружився з Джейн Перрі, — внучкою колишнього скарбника штату Міссурі Джеймса Еріксона — від якої у Д. Френсіса було шість синів. У 1877 році Д. Френсіс заснував власне підприємство «Комісійна компанія Д. Р. Френсіса і братів» (DR Francis and Brothers Commission Company), а в 1884 році став директором підприємницької біржі в Сент-Луїсі.

Політична діяльністьРедагувати

У 1885 році Девід Р. Френсіс був обраний мером Сент-Луїса. У 1889 році він уже стає губернатором Міссурі, ставши єдиним за всю історію мером Сент-Луїса, який був обраний губернатором штату. У 1896—1897 рр. — Д. Френсіс займав посаду міністра внутрішніх справ США під керівництвом президента Гровера Клівленда. У 1904 році в Сент-Луїсі він організував всесвітню виставку в рамках III Олімпійських ігор, а 1 липня 1904 року відкрив і саму Олімпіаду.

Дипломатична діяльністьРедагувати

У 1916 році президент Вудро Вільсон надіслав Д. Френсіса послом США в Російську імперію. Девід Р. Френсіс став останнім послом США, акредитованим при російському імператорському дворі, і останнім послом, які працювали в Петрограді. Пропрацювавши в Росії всього два роки, він став свідком доленосних подій — Лютневої революції, Жовтневої революції і Громадянської війни.

Після перемоги Лютневої революції в березні 1917 року, Д. Френсіс негайно заявив про офіційне визнання США Тимчасового уряду Росії. Тим самим Сполучені Штати стали першою державою, що визнала нове керівництво країни[5].

Після Жовтневої революції відносини між Росією і США, які радянська влада бачила імперіалістичною державою, помітно погіршилися. Однак до лютого 1918 року Д. Френсіс і американське посольство перебували в Петрограді. У лютому 1918 року німецькі війська почали наступ на Петроград. Побоюючись його захоплення, дипломатичні представництва почали евакуацію з міста. Евакуація в Москву була неможлива, оскільки більшовики вимагали надання вірчих грамот, а отже, і офіційного визнання РРФСР, на що дипломати не могли піти. У зв'язку з цим Д. Френсіс 27 лютого 1918 року разом зі співробітниками посольства, а також японською, китайською, сіамською, бразильською місіями вирушили до Вологди. Серед американців були члени петроградського відділення City Bank of New York і місії Американського Червоного Хреста (на чолі з полковником Р. Робінсом). Пізніше, в березні-квітні 1918 року до них приєдналися представники французького, італійського, сербського і бельгійського посольств, які не зуміли евакуюватися з Росії через охоплену громадянською війною Фінляндію[6]. Сам Девід Р.Френсіс став главою (Дуайєном) дипломатичного корпусу у Вологді[7]. Однак уже 24 липня 1918 році, під тиском більшовиків, дипломатичний корпус на чолі з Д. Френсісом залишає Вологду і відправляються в Архангельськ.

7 листопада 1918 року Девід Р. Френсіс покидає і Росію, а саме американське посольство через 10 місяців було закрито більшовиками. Свої спогади про діяльність як посла Д. Френсіс опублікував у 1921 році у в книзі «Росія: погляд з посольства США (квітень 1916 — листопад 1918)»[6].

Девід Роуленд Френсіс помер в Сент-Луїсі 15 січня 1927 року і був похований на кладовищі Бельфонтен (Bellefontaine).

Ще за його життя у 1895 році Університет Міссурі урочисто відкрив двір імені Девіда Р. Френсіса. Крім того, в університеті був встановлений бронзовий бюст Д. Френсіса. Популярна традиція студентів Університету Міссурі — потерти ніс колишнього губернатора перед складанням тесту, щоб отримати відмінну оцінку. На його честь названий Френсіс-Філд — стадіон для легкої атлетики і футболу в Вашингтонському університеті в Сент-Луїсі. Френсіс Філд — місце проведення III Олімпійських ігор у 1904 році. В честь Д. Френсіса названа також сусідня гімназія. У 1916 році Д. Френсіс передав 60 акрів землі Сент-Луїс як різдвяний подарунок. Нині цей парк носить його ім'я.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  4. Детальну біографію Девіда Р. Френсіса див. в кн.: = UJW-vNbk5zYC & printsec = frontcover & source = gbs_navlinks_s Harper Barnes. Standing on a volcano: The life and times of David Rowland Francis. St. Louis, 2001[недоступне посилання з квітень 2019]
  5. Довідка про Девіда Р. Френсіса на сайті Посольства США в Росії Архівовано 2011-12-07 у Wayback Machine.
  6. а б David R. Francis. Russia from the American Embassy, ​​1916-1918. New-York: Charles scribner's sons, 1921
  7. Подробнее о пребывании Д. Р. Фрэнсиса в Вологде в кн.: А. В. Быков, Л. С. Панов. Дипломатическая столица России. Вологда, 1998; А. В. Быков. Посланники Запада: Из истории пребывания в Вологде дипломатов стран Антанты. Вологда, 2008; А. В. Быков. Точка зрения слуги: Письма американского негра о русской революции (1917—1918 гг.). Вологда, 2009.

ПосиланняРедагувати