Девід Едвард Г'юз
Девід Едвард Г'юз (англ. David Edward Hughes; 16 травня 1831 — 22 січня 1900) — валлійський і американський винахідник.
| Девід Едвард Г'юз | |
|---|---|
| англ. David Edward Hughes | |
 | |
| Народився |
16 травня 1831[1][2][…] Лондон, Сполучене Королівство |
| Помер |
22 січня 1900[1][4][…] (68 років) Лондон, Сполучене Королівство |
| Поховання | Гайґейтський цвинтар |
| Місце проживання |
Бардстаун Боулінг-Грін |
| Країна |
 США.svg){kind=small} Сполучене Королівство |
| Діяльність | музикант, винахідник, фізик, музикознавець |
| Alma mater | Spalding Halld |
| Членство | Лондонське королівське товариство |
| Відомий завдяки: | мікрофон |
| Брати, сестри | Joseph Tudor Hughesd |
| У шлюбі з | Anna Merrill Chadbourne Morey Hughesd |
| Нагороди | |
 Девід Едвард Г'юз у Вікісховищі | |
У 1838 році семирічний Г'юз із батьками переселився в Сполучені Штати Америки. Цікаво, що в дитячі і юнацькі роки його талант проявився не в науці і техніці, а в музиці. Тому після закінчення коледжу Св. Йосипа в місті Бардстаун (штат Кентуккі) Хьюз спочатку був учителем музики, потім зайнявся природничими науками і з 1851 року викладав фізику в коледжі Бардстауна. У 1853 році Хьюз залишив вчителювання і переїхав у Бовлінґ-Ґрін (штат Кентуккі), де більшість свого часу присвятив науково-технічній творчості, заробляючи на життя і досліди приватними уроками музики. З 1853 року Г'юз працював над винаходом друкуючого телеграфного апарату. В удосконаленні апарату йому допомагав Джордж Фелпс (George May Phelps). В 1856 році апарат Г'юза вперше було застосовано для зв'язку між містами Вустер і Спрінгфілд, штат Массачусетс. У 1860-х роках апарат Г'юза отримав широке поширення у всій Європі.
.jpg)
(з експозиції Музею науки)
Г'юзу належить також винахід мікрофона (1877 рік), індуктивних ваг і сонометра. На честь винахідника Лондонське королівське товариство заснувало медаль Г'юза, що присуджується з 1902 року.
У 1878—1880 роках Г'юз здійснив прийом та передачу електромагнітних хвиль на відстань до 500 м. Передавачем була індукційна котушка, приймачем було поєднання телефону та мікрофона власної конструкції.
Мікрофон Г'юза ред.
Винайдений Г'юзом у 1877 році мікрофон складався з загостреної на кінцях вугільної (графітової) палички (A, див. рисунок), яка підтримувалася у вертикальному положенні двома вугільними стаканчиками (C), прикріпленими до тонкої платівки (K). Стаканчики за допомогою дротів (X іY) з'єднувалися з батареєю (B) і слуховою трубкою (на рисунку не показана). Дана конструкція і її подальші модифікації увійшли в історію під назвою паличкових мікрофонів[5].
Механічні коливання, що виникають у вугільній паличці під впливом звуку, впливають на електричний опір у місцях контакту палички зі стаканчиками. При пропусканні постійного струму в електричному колі виникає змінна напруги, що передається на слуховий апарат.
Нагороди ред.
1880 році Г'юза обрано членом Королівського товариства, яке в 1885 році нагородило його медаллю «на знак визнання оригінальних відкриттів у галузі фізичних наук, зокрема, електрики і магнетизму, та їхнього застосування».
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Девід Едвард Г'юз |
- Девід Едвард Г'юз і відкриття радіохвиль [Архівовано 6 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Історія виникнення радіо
Примітки ред.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #117054771 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Ж. Дари. Электричество во всех его применениях, с многочисленными иллюстрациями. С.-Петербург, типография А. С. Суворина, 1903 год. (рос.)
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (серпень 2018) |