Відкрити головне меню

І́гор Анато́лійович Де́брін — старший солдат Національної гвардії України.

Дебрін Ігор Анатолійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Дебрін Ігор Анатолійович.jpg
Загальна інформація
Народження 16 серпня 1990(1990-08-16)
Зміївка, Херсонська область
Смерть 31 серпня 2015(2015-08-31) (25 років)
Київ
Військова служба
Роки служби 2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Геральдичний знак - емблема МВС України.svg МВС України
Рід військ Emblem of the National Guard of Ukraine.svg Національна гвардія України
Формування Перша оперативна бригада НГУ, в/ч 3027 (Нові Петрівці)
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg «Герої не вмирають» (Ігор Дебрін)

Короткий життєписРедагувати

Народився 16 серпня 1990 року в селі Зміївка (Бериславський район) на Херсонщині. Навчався у Зміївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Був учасником шкільної футбольної команди, призер районних змагань з легкої атлетики. Одразу після закінчення школи прийшов на Бериславський машинобудівний завод, де його батько був начальником робочої будівельної дільниці, і почав працювати різноробочим. Далі закінчив Херсонський національний технічний університет, і в лютому 2013 року прийшов на завод вже як інженер-технолог, працював у відділі головного технолога.

20 квітня 2015 року був призваний Бериславським РВК Херсонської області і направлений для подальшого проходження строкової служби у Першу оперативну бригаду Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, військова частина 3027 (Нові Петрівці). Загинув під час несення служби з охорони громадського порядку в урядовому кварталі міста Києва, внаслідок вибуху гранати біля Верховної Ради 31 серпня 2015 року — осколкове поранення в серце, помер у лікарні. Тоді загинули солдати Олександр Костина та Дмитро Сластніков, смертельно поранений солдат Богдан Дацюк.

2 вересня зі старшим солдатом Ігорем Дербіним попрощалися у військовій частині. 3 вересня Ігоря поховали на сільському кладовищі у Зміївці. У нього залишилися батьки і старша сестра.

Нагороди та вшануванняРедагувати

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), Указ Президента України від 1 вересня 2015 року № 530/2015.

В кінці травня 2016 року у Зміївській ЗОШ відкрито меморіальну дошку честі Ігоря Дебріна.

ДжерелаРедагувати