Відкрити головне меню

Санскри́т (деванаґарі: संस्कृता वाक्, saṃskṛtā vāk, «майстерно створена мова») — стародавня літературна мова давньої Індії, що належить до індоєвропейської сім'ї мов. Окрім однини та множини, успадкувала ще й форму двоїни для самостійних частин мови.

Зміст

Історія форм двоїниРедагувати

ІменникРедагувати

Залежно від кінцевої букви є дві групи іменників: з основою на шелестівку та голосну букву. Іменників з основою на голосний представлено декількома видами відмінювань. Слід згадати, що іменників основ на належать слова чоловічого та середнього роду, до основ на -аа, -іі та -ии — тільки жіночого (тут, до речі, у двоїні основ на -аа між основою та закінченнями, що починаються з голосної, з'являється з'єднувальний складник -y-). Тут іще є кореневі(!) основи на -aa, -ii та -uu, які у двоїні відмінюються, як звичайні основи на -іі та -ии (тільки до кореневих основ на -ii та -uu належить лише жіночій рід, а до -aa — жіночій та чоловічий). До основ на -ar/-tar належать іменники чоловічого та середнього роду

Одначе є у санскриті універсальні закінчення відменників, що підходять до всіх основ:

Відмінок Двоїна
Давальний

Орудний

Відкладний

-bhyaam
Родовий

Місцевий

-os

Основи на голосніРедагувати

Первинні особові закінчення:

Відмінок Основи на Основи на -аа Основи на -іі та -ии Основи на та
Чоловічий рід Середній рід Чоловічий та жіночій рід Середній рід
Називний

Знахідний

Кличний

-au -e -e -au -ii/-uu -nii
Давальний

Орудний

Відкладний

-aa/-bhyaam -bhyaam -bhyaam -bhyaam
Родовий

Місцевий

-ay/-os -os -os -os -nos

Наприклад:

Відмінок Основи на Основи на -аа Основи на -іі Основи на -ии Основи на Основи на Кореневі основи на -aa, -ii та -uu
suta (син) vana (ліс) sutaa (дочка) nadii- (ріка) vadhuu- (наречена) paaNi (рука) bhuumi (земля) vaari (вода)  guru (учитель) dhenu 

(корова)

ashru (сльоза) jaa (потомство) shrii (краса) bhuu (земля)
Називний

Знахідний

Кличний

syt'au van'e sut`e nady`au vadhv`au paaN`ii bh`uumii v`aariNii gur`uu dhen`uu `ashruNii jau shr`iyau bh`uvau
Давальний

Орудний

Відкладний

sut`aabhyaam van`aabhyaam sut`aabhyaam nad`iibhyaam vadh`uubhyaam paaN`ibhyaam bh`uumibhyaam v`aaribhyaam gur`ubhyaam dhen`ubhyaam `ashrubhyaam jaabhy`aam shriibhy`aam bhuubhy`aam
Родовий

Місцевий

sut`ayos van`ayos sut`ayos nady`os vadhv`os paaNy`os bh`uumyos v`aariNos gur`os dhenv`os `ashruNos jos shriy`os bhuv`os

Основи на шелестівкуРедагувати

Первинні особові закінчення:

Відмінок Основи на -ar/-tar
Чоловічий рід Середній рід
Називний

Знахідний

Кличний

-au -R^iN/-ii
Давальний

Орудний

Відкладний

-tR^i/-bhyaam
Родовий

Місцевий

-tr/-os -R^iN/-os

Наприклад:

Відмінок Основи на -ar/-tar
pitar (отець) rikSitar (захисник)
Називний

Знахідний

Кличний

pit`arau rakSit`aarau
Давальний

Орудний

Відкладний

pit`R^ibhyaam rakSit`R^ibhyaam
Родовий

Місцевий

pitr`os rakSitr`os

ПрикметникРедагувати

Прикметники в санскриті формально не відмежовані від іменників, тому відміна іменників і прикметників, що мають один і той же вид основи, така сама.

Відмінок dhiimant (розумний) balin (сильний) laghiiyas (більш легкий)
Називний

Знахідний

Кличний

dhiimantau (чол.)

dhiimantii (жін. і сер.)

balinau (чол.)

balinii (жін. і сер.)

laghiiyaa.nsau (чол.)

laghiiyasi (жін. і сер.)

Давальний

Орудний

Відкладний

dhiimadbhyaam balibhyaam laghiiyobhyaam
Родовий

Місцевий

dhiimatos balinos laghiiyasos

ЧислівникРедагувати

Числівник dva має форми тільки двоїни і схиляється як основи на -a (aa), розрізняючися за родами, а от усі наступні числівники вже мають форми тільки множини.

Відмінок Два Дві (жін. і сер.)
Називний

Знахідний

Кличний

dv`au dv`e
Давальний

Орудний

Відкладний

dv`aabhyaam
Родовий

Місцевий

dv`ayos

ЗайменникРедагувати

Особові займенникиРедагувати

Приклади:

Відмінок Ми двоє Ви двоє
Називний

Кличний

aav`aam yuv`aam
Родовий aav`ayos, nau yuv`ayos, vaam
Давальний aav`aabhyaam, nau yuv`aabhyaam vaam
Знахідний aav`aam, nau yuv`aam, vaam
Відкладний

Орудний

aav`aabhyaam yuv`aabhyaam
Місцевий aav`ayos yuv`ayos

Указівні займенникиРедагувати

Займенник tad (синонім — etad) є вказівним займенником, але при самостійному вживанні виконує функцію особового займенника третьої особи. Змінюється за родами: чоловічий рід — sa (той, він), жіночий рід — saa (та, вона), середній рід — tad (то, воно). Пам'ятаймо, що для жіночого й середнього роду займенник однаковий:

Відмінок tad etad
ті два ті дві ті два ті дві
Називний

Знахідний

Кличний

tau te еtau еte
Давальний

Орудний

Відкладний

t`aabhyaam еt`aabhyaam
Родовий

Місцевий

t`ayos еt`ayos

Окрім займенника tad, яке може виступати і як указівний, і як особовий займенник 3-ї особи, і похідного вказівного займенника etad (це), у санскритіт є ще вказівні займенники ближнього плану idam "цей" (що знаходиться поблизу) і далекого плану adas "той/оний" (що знаходиться далеко від мовця):

Відмінок idam adas
Ці два Ці дві Ті/оні двоє
Називний

Знахідний

Кличний

im`au im`e am`uu
Давальний

Орудний

Відкладний

aabhy`aam am`uubhyaam
Родовий

Місцевий

an`ayos am`uyos

Варто згадати про займенника enad (те, воно), який має форми тільки знахідного відмінку, а у двоїні — ще й родового-місцевого:

Відмінок enad
Ті два Ті дві
Знахідний enau ene
Родовий

Місцевий

enayos

Займенникове відмінюванняРедагувати

Зразок відмінювання sarva — увесь, цілий, кожен:

Відмінок Кожні два Кожні дві
Називний

Знахідний

Кличний

sarvau sarve
Давальний

Орудний

Відкладний

sarvaabhyaam
Родовий

Місцевий

sarvayos

ДієсловоРедагувати

У санскриті, далебі, три стани дієслова: активний (parasmaipada), пасивний (passivum) і середній (aatmenepada). Часів усього п'ять: теперішній (praesens), минулий (perfectum), аорист (aoristus), імперфект (imperfectum) і майбутній (futurum). Як уже відомо, санскрит має три числа: однина, двоїна та множина.

Теперішній часРедагувати

Первинні особові закінчення:

Особа Активний стан Середній стан
Двоїна
1 -vas -vaahe
2 -thas -aathe/-ithe
3 -tas -aate/-ite

Приклади:

Особа Активний стан Середній стан
likh (писати) tan (тягнути) as (бути) daa (давати) kar (робити) vart (крутитися) shikS (учитися) tan (тягнути) as (бути) daa (давати) kar (робити) vart (крутитися)
1 likhaavas tan(u)v`as sv`as dadv`as kurv`as vivR^itsaavas shikSaavahe tan(u)v`ahe svahe d`advahe kurv`ahe vivartiSaavahe
2 likhathas tanuth`as sth`as datth`as kuruth`as vivR^itsathas shikSethe tanv`aathe sathe dad`aathe kurv`aathe vivartiSethe
3 likhatas tanut`as st`as datt`as kurut`as vivR^itsatas shikSete tanv`aate dad`aate kurv`aate vivartiSete

ІмперфектРедагувати

Первинні особові закінчення:

Особа Активний стан Середній стан
Двоїна
1 -va -vahi
2 -tam -aathaam/-ithaam
3 -taam -aataam/-itaam

Приклади:

Особа Активний стан Середній стан
Pat (падати, літати) tan (тягнути) as (бути) dhaa (ставити, класти) kar (робити) bhaS (говорити) tan (тягнути) dhaa (ставити, класти) kar (робити)
1 `apataava `atan(u)va `aaasva `adadhva `akurva `abhaaSaavahi `atan(u)vahi `adadhvahi `akurvahi
2 `apatatam `atanutam `aastam `adhattam `akurutam `abhaaSethaam `atanvaathaam `adadhaathaam `akurvaathaam
3 `apatataam `atanutaam `aastaam `adhattaam `akurutaam `abhaaSetaam `atanvaatam `adadhaataam `akurvaataam

Бажальний спосібРедагувати

Бажального способа широко вживали були в санскриті, чітко відмежовуючи його функції від функцій наказового способу. Бажального способа у санскриті відмінювали так:

Особа Активний стан Середній стан
likh (писати) tan (тягнути) as (бути) kar (робити) bhaS (говорити) tan (тягнути) kar (робити)
1 likh`eva tanuy`aava sy`aava kury`aava bh`aaSevahi tanviv`ahi kurviiv`ahi
2 likh`etam tanuy`aatam sy`aatam kury`aaatam bh`aaSeyathaam tanviy`aathaam kurviiy`aathaam
3 likh`etaam tanuy`aataam sy`aataam kury`aataam bh`aaSeyaataam tanviy`aataam kurviiy`aatam

Наказовий спосібРедагувати

Первинні особові закінчення:

Особа Активний стан Середній стан
Двоїна
1 -aava -aavahai
2 -tam -aathaam/-ithaam
3 -taam -aataam/-itaam

Наказовий спосіб у санскриті має повну парадигму відмінювання в усіх особах і числах, хоча, як бачимо, окремі форми для двоїни є тільки у першій особі.

Наприклад:

Особа Активний стан Середній стан
likh (писати) tan (тягнути) as (бути) kar (робити) pac (палити, варити) tan (тягнути) kar (робити)
1 likh`aava tan`avaava `asaava kar`avaava p`acaavahai tan`avaavahai kar`avaavahai
2 likh`atam tanut`am st`am kurut`am p`acethaam tanv`aathaam kurv`aathaam
3 likh`ataam tanut`aam st`aam kurut`aam p`acetaam tanv`aataam kurv`aataam

Майбутній часРедагувати

Простий майбутній часРедагувати

Простий майбутній час утворюється від основи майбутнього часу, додаючи до себе первинні особисті закінчення:

Особа Активний стан Середній стан
gam (іти) daa (давати)
1 gamiSy`aavas daasy`aavahe
2 gamiSy`athas daasy`ethe
3 gamiSy`atas daasy`ete
Описовий майбутнійРедагувати

Описовий майбутній час або майбутній II вживається для позначення дії в майбутньому, у певний указаний момент:

Особа Активний стан Середній стан
as (бути) + daa (давати) as (бути) + daa (давати)
1 sv`as + daataasvas svahe + daataasvahe
2 sth`as + daataasthas sathe + daataasathe
3 st`as + daataarau daataarau
КондиціоналісРедагувати

Від основи майбутнього часу утворюється порівняно рідко вживаний у санскриті стан — кондиціональ. Він позначає нереальну дію (яка за певних умов могла би статися в минулому) і вживається в обох частинах умовної пропозиції:

Особа kar (робити)
1 `akariSyaava
2 `akariSyatam
3 `akariSyataam

Минулий часРедагувати

Первинні особові закінчення:

Особа Активний стан Середній стан
Двоїна
1 -va -vahe
2 -athur -aathe
3 -atur -aate
Простий перфектРедагувати

Приклади:

Особа Активний стан Середній стан
kar (робити) yaa (іти) pat (падати, літати) kar (робити) j~naa (знати) labh (отримувати)
1 cakR^iv`a yayiv`a petiv`a cakR^iv`ahe jaj~niv`ahe lebhiv`ahe
2 cakr`athur yay`athur pet`athur cakr`aathe jaj~n`aathe lebh`aathe
3 cakr`atur yay`atur pet`atur cakr`aate jajn`aate lebh`aate

ДжерелаРедагувати

  • Кочергина В.А., Учебник санскрита. — Москва, 1994 — 336 с.