Відкрити головне меню

Дворкіс Дмитро Володимирович

український політик, міський голова Вінниці (1992–2000)

Дмитро́ Володи́мирович Дво́ркіс (*28 січня 1945, Каттакурган) — міський голова Вінниці (19922000), голова Вінницької обласної державної адміністрації (1999), народний депутат України ІІІ скликання. Почесний громадянин Вінниці.

Дворкіс Дмитро Володимирович
Народився 28 січня 1945(1945-01-28) (74 роки)
Каттакурган
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater Київський національний університет будівництва і архітектури
Посада Народний депутат України[1]
Партія Всеукраїнське об'єднання «Громада»
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 28 січня 1945 року в місті Каттакурган, Узбецька РСР. Освіта вища: закінчив у 1976 році Київський інженерно-будівельний інститут.

Працюючи за фахом, пройшов шлях від робітника до генерального директора обласного виробничого об'єднання. Вся трудова діяльність проходить на будівельних майданчиках Вінниччини.

З 1980 по 1984 рік очолює будівельне управління при УВС Вінницького облвиконкому, до 1991 року працює начальником управління РВО «Укрліфт».

1991—1992 рр. — генеральний директор концерну «Вінницькбудматеріали».

3 травня 1992 року — обраний головою Вінницької міської ради. 1994, 1998 рр. — територіальна громада м. Вінниці обирає його міським головою. З липня по листопад 1999 року — голова Вінницької обласної державної адміністрації.

З березня 1998 по квітень 2002 — Народний депутат України 3-го скликання, обраний за списками партії «Громада», потім перейшов у фракцію СДПУ(о). Тривалий час незаконно суміщав посади у виконавчій і законодавчій владі.

У листопаді 1999 року у Вінниці невідомий розстріляв службовий автомобіль Дворкіса, що на той момент був мером Вінниці й депутатом Верховної Ради. Тоді Дворкіс був госпіталізований з 3 кульовими пораненнями в шию, а його водій загинув на місці.

2002 та 2006 брав участь у виборах міського голови Вінниці, але програв відповідно О. Домбровському і В. Гройсману, посівши другі місця.

В 1999 році — заснував благодійний фонд «За відродження нації», як президент цього фонду опікувався проблемами соціально вразливих верств населення.

З квітня 2005 року — президент компанії «Укрпромексім».

ВідзнакиРедагувати

За сумлінну працю та активну громадянську позицію отримав нагороди та звання:

Є лауреатом премій:

  • імені Володимира (Зеєва) Жаботинського «За міжнародне порозуміння»;

почесний громадянин міста Вінниці.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

Попередник: Голови Вінницької облдержадміністрації
1999
Наступник:
Чумак Микола Федорович
Іванов Юрій Іванович
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3