Дашинка

село Дашинка
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Громада	Хорошівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA18040570130047355
Основні дані
Засноване	у 2-й половині XVII століття
Населення	389
Площа	1,557 км²
Густота населення	249,84 осіб/км²
Поштовий індекс	12124
Географічні дані
Географічні координати	50°38′58″ пн. ш. 28°23′42″ сх. д.H G O
Найближча залізнична станція	Нова Борова
Відстань до; залізничної станції	24 км
Місцева влада
Адреса ради	вул. Героїв України, буд. 13, смт Хорошів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12101
Карта
	Дашинка
	Дашинка
Мапа
	Дашинка у Вікісховищі

Да́шинка — село в Україні, у Хорошівській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 389 осіб (2001).

Географія

Загальна площа села — 1,6 км². Розташоване в північній частині Житомирського району, в межах природно-географічного краю Полісся і за 6 км від центру громади — міста Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 24 км^[1]. На південний схід від села протікає річка Іршиця.

Історія

Заснована в другій половині XVII століття^[1]. На той час маєток Горошки і разом землі навколо Дашинки належали польським шляхтичам з роду Немиричів. 1793 року — власником Горошок був житомирський ґродський суддя Анджей Дубравський (онук Франциски Немиричівни, праонук Теодора Немирича), що брав участь у розправі над гайдамаками у Кодні, підтримав польське національне повстання під проводом Тадеуша Костюшка проти Росії. Після другого поділу Речі Посполитої 1795 року маєток Анджея Дубравського конфіскувала російська влада.

1796 року — конфіскований маєток Анджея Дубравського імператриця Катерина II подарувала полководцю Михайлові Кутузову. У 30-х рр. ХІХ ст. село входило до складу Горошківського маєтку спадкоємців М. І. Кутузова та належало поміщиці Дарії Опочиніній, уродженою Кутузовою. Після розподілу маєтку, як окремий фільварок з прилеглими до нього селами Теренцями, Терінецькою Руднею і хутором Мінники, село перейшло у власність відставного полковника Федора Неумана. У 1855 р. село продане поміщику Ізидору Стройновському. Після його смерті у 1861 р. Дашинський фільварок став власністю спадкоємців Стройновського: Антона та Якова Стройновських, Анни Шолле, Марії Замеховської, Юлії Пржигодської.

Після реформи 1861 року Дашинська громада отримала землі з розрахунку приблизно 2,4 десятин на ревізьку душу. Частина селян йшла працювати на землі поміщиків, частина брала в оренду землі або викупала землі, користуючись кредитами Поземельного банку. У 1899 р. у Дашинці налічувалося 446 жителів і 76 дворів.

У 1906 році в селі мешкало 463 особи, налічувалось 86 дворових господарств^[2]. Перед першою світовою війною у 1911 р. у Дашинці налічувалося 497 жителів і 111 дворів.

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки. У листопаді 1921 року, під час Листопадового рейду, теренами району пролягав шлях Волинської (командувач — Юрій Тютюнник) та Подільської групи (командувачі: Михайло Палій-Сидорянський та Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовиками.

За радянських часів до 1923 р. село перебувало у складі Горошківської волості. Село стало центром сільської ради з 1923 р. У 1926 р. у Дашинці налічувалося 706 жителів і 147 дворів.

У 1932—1933 роках село постраждало від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 20 осіб^[3].

У 1941 р. у Дашинці налічувалося 731 житель і 191 двір.

Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 211 місцевих жителів, з них 121 особа загинула, 90 — нагороджено орденами і медалями^[1].

На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу імені Жданова, восьмирічна школа, клуб, бібліотека із книжковим фондом 6759 примірників і фельдшерсько-акушерський пункт^[1].

Станом на 1 липня 2012 р. в селі проживали — 336 людей.^{[джерело?]}

До 3 серпня 2016 року — адміністративний центр Дашинської сільської ради Хорошівського району Житомирської області^[4].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 517 осіб, з яких 255 чоловіків та 262 жінки.^[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 387 осіб.^[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[7]

Мова	Відсоток
українська	99,74 %
білоруська	0,26 %

Відомі люди

Пап Олександр Германович (1910—1979) — акушер-гінеколог, доктор медичних наук.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 211.
↑ Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 7.
↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область, 2008, с. 343-344.
↑ Дашинська сільська рада Житомирська область. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28 серпня 2020.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Джерела

Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.
Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир : Полісся, 2008. — 1116 с. — ISBN 978-966-655-361-7.
О.С.Голяченко. М.І. КУТУЗОВ І ГОРОШКИ: МАЛОВІДОМІ ФАКТИ З ВОЛИНСЬКОЇ БІОГРАФІЇ ПОЛКОВОДЦЯ ТА СУЧАСНІСТЬ / Голова редколегії член-кор. НАН України О.П.Реєнт // ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ХІХ — початку ХХ ст. : збірник наукових праць. — Інститут історії України НАН України, 2013. — Т. 1, вип. 21. — С. 123-127. — ISSN 2307-5791.

Посилання

Облікова картка [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] на сайті ВРУ
Сайт Хорошівської селищної громади [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Погода в селі Дашинка [Архівовано 19 травня 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Житомирської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[FOOTNOTEІсторія_міст_і_сіл_Української_РСР._Житомирська_область1973211-1] а ^б ^в ^г Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область, 1973, с. 211.

[2] Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 7.

[FOOTNOTEНаціональна_книга_пам'яті_жертв_Голодомору_1932-1933_років_в_Україні._Житомирська_область2008343-344-3] Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Житомирська область, 2008, с. 343-344.

[4] Дашинська сільська рада Житомирська область. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28 серпня 2020.

[населення_1989-5] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001-6] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001_мова-7] Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]