Дацюк Олександр Осипович
Олександр Осипович Дацюк (11 червня 1963, Львів — 8 квітня 2020, там само) — український музикант, композитор-пісняр, Заслужений артист України, лідер гурту «Лесик Band»[1]. Загинув від нападу безхатченка, який наніс Олександру удари ножем.
| Лесик Дацюк | |
|---|---|
| Олександр Осипович Дацюк | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Олександр Осипович Дацюк |
| Дата народження | 11 червня 1963 |
| Місце народження | Львів, Українська РСР, СРСР |
| Дата смерті | 8 квітня 2020 (56 років) |
| Місце смерті | Львів, Україна |
| Громадянство |
 УРСР Україна |
| Національність | українець |
| Професії | музикант, композитор |
| Освіта | Львівське училище культури і мистецтва |
| Мова | українська |
| Жанр | Рок-блюз |
| Гурт | «Лесик Band» |
| Нагороди |
 |
| Звання |
 |
Життєпис ред.
Народився 11 червня 1963 року в Львові. Закінчив факультет диригування Львівського училища культури і мистецтва.
Олександр Дацюк неодноразово був лауреатом естрадних фестивалів. Був гітаристом гуртів «Внуки Львова», «Стежки», «КООП-2», «Робочий день», «Роком круш». Лесик Дацюк був одним з перших учасників Львівського рок-клубу[2].
У грудні 1990 року у Львові створив свій гурт «Лесик Band»[3].
Доробок ред.
У творчому доробку компакт-диски: «Кошмарний Сон», «Інструкція», «Мудрий Вуйцьо», «Пюре», «Цирк на Дроті», «Добра Мадонна», «Дев'ять Бабиних Приколів», «Rock&Roll зі салом», «Блюз для фраєрів», «Коли гості в хаті». Лесик Дацюк писав тексти пісень діалектним львівським мовленням[4].
Особисте життя ред.
Дружина Тетяна Миколаївна, троє синів — Орест, Лесик та Богдан.
Смерть ред.
7 квітня 2020 року на зупинці громадського транспорту «Копистинського»(стара назва «Кінескоп») коло будівлі вул. Героїв УПА, 80, що навпроти будинку 73 по вул. Героїв УПА у Львові на Олександра напав безпритульний і завдав йому в ділянку серця кілька ударів ножем.[5] Олександр Дацюк помер на операційному столі.[6] Похований на полі 42 Личаківського цвинтаря.
7.4.20 р. відкрито кримінальне провадження по ст.115 ч.2. п.7, внесене до ЄРДР за N 12020140080000700.
12.6.20 Львівською місцевою прокуратурою N3 скеровано обвинувальний акт до Франківського райсуду м. Львова, який судом зареєстрований і присвоєно N судової справи 465/3511/20.Відтоді суд лише кілька раз продовжував звинуваченому термін тримання під вартою. В справі задіяні судді Мартьянова, Дзеньдзюра, Ванівський.
Обвинувачений: Токарєв Анатолій Іванович.
Захисник: Тринів Мирослава Ярославівна.[7]
Вирок: 10 років позбавлення волі, рахуючи з 7.4.20 р..Ухвалено 12.5.21 р..
Примітки ред.
- ↑ Олександр Дацюк: «Не займаю чужої ніші, лише свою. Не лізу у комерційну музику»: «Не займаю чужої ніші, лише свою. Не лізу у комерційну музику» [Архівовано 29 травня 2019 у Wayback Machine.] «Високий Замок», 4 січня 2013
- ↑ Юрій Перетятко. Історія львівського рок-н-ролу // Post-Поступ. — 1993. — № 38-40.
- ↑ Рок-гурт «Лесик Band». Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 29 травня 2019.
- ↑ Галина Сікора. Текст міста як лінгвістичний феномен. Інститут української мови НАН України, м. Київ. Українська мова. — № 4. — 2016 р — С. 122—135.
- ↑ У Львові вбили лідера легендарного рок-гурту. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 8 квітня 2020.
- ↑ Громада міста висловлює співчуття рідним та близьким Олександра Дацюка. Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
- ↑ Франківський районний суд м. Львова. Список справ призначених до розгляду на 12.5.21 о 11.45
Посилання ред.
- Олександр Дацюк на сайті Discogs (англ.)