Дараган Андрій Іванович
Андрій Іванович Дарага́н (англ. Andrij Darahan; 14 жовтня 1902, Валки — 24 травня 1987, Філадельфія) — український і американський скульптор; член Об'єднання митців-українців в Америці з 1952 року[2].
| Дараган Андрій Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 (14) жовтня 1902[1]  Валки, Харківська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер | 24 травня 1987[1] (84 роки) Філадельфія, Пенсільванія, США або Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1] |
| Поховання | Roslyn Cemeteryd |
| Країна |  СРСР Німеччина США |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Харківська державна академія дизайну та мистецтв (1927) |
| Вчителі | Блох Леонора Абрамівна і Кратко Бернард Михайлович |
| Членство | Об'єднання митців-українців в Америці |
Біографія
ред.Народився 1 [14] жовтня 1902 року в місті Валках (нині Харківська область, Україна). Середню освіту здобув у Педагогічному технікумі імені Григорія Сковороди[3]; протягом 1925—1927 років навчався на факультеті скульптури[4] в Харківському художньому інституті у Леонори Блох, Бернарда Кратка[2], проте був виключений з нього через те, що приховав своє соціальне походження[5].
Жив і працював у Харкові[5]. Під час німецько-радянської війни виїхав за кордон. Протягом 1945—1948 років перебував у Німеччині, з 1949 року жив у США в Філадельфії, де викладав в українській художній студії. Помер у Філадельфії 24 травня 1987 року[2].
Творчість
ред.Працював у галузі станкової і монументальної скульптури. Скульптури виконував у бронзі, мармурі і гіпсі[4]. В радянський період створив:
- монументально-скульптурний фриз «Оборона Луганська» для мастерського клубу в Луганську (1934—1935, у співавторстві з Костем Бульдиним та Яковом Ражбою);
- декоративні горельєфи для залу Робітничого театру в Дніпропетровську (1936—1937, у співавторстві з Костем Бульдиним та Яковом Ражбою);
- кілька скульптур для українського павільйону на Всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві (1939).
Разом із Костем Бульдіним розробляв проєкти пам'ятників Тарасу Шевченку у Харкові та Каневі[5].
За кордоном виконав:
- надгробну плиту Ф. Бальману (1944);
- низку скульптурних портретів «Батько» (1947);
- пам'ятник Тарасу Шевченку у Вінніпезі (1961).
Вирізав кілька іконостасів для українських храмів у США, зокрема у 1970-х роках у храмі-пам'ятнику святого Апостола Андрія у місті Саут-Баунд-Бруйі на замовлення митрополита УПЦ у США Мстислава Скрипника[5].
Велика кількість скульптурних робіт митця зберігається у приватних колекціях у Німеччині, Франції, США, Канаді[4].
Вшанування
ред.31 серпня 2023 року у місті Валках провулок Мічуріна перейменовано на провулок Андрія Дарагана[6].
Примітки
ред.- ↑ а б в г д різні автори Дараґан Андрій Іванович // Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
- ↑ а б в Шевченківська енциклопедія, 2012, с. 280.
- ↑ Енциклопедія української діяспори, 2009.
- ↑ а б в Українські митці у світі, 2013, с. 159.
- ↑ а б в г Харьковский художник Дараган Андрей Иванович / Соцреализм. Киевский клуб коллекционеров.(рос.)
- ↑ У місті Валки на Харківщині перейменували низку вулиць / Історична правда. 4 вересня 2023.
Література
ред.- Дараган Андрій Іванович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 203 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- Дараган Андрій Іванович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 193 . — ISBN 5-88500-071-9.;
- В. М. Дараган Андрій // Енциклопедія української діяспори / Василь Маркусь, головний редактор; Дарія Маркусь, співредактор. — Наукове товариство ім. Шевченка в Америці. — Нью-Йорк—Чикаго, 2009. — Т. 1 Сполучені Штати Америки. Книга 1 А—К. — С. 221. — ISBN 0-88054-145-8.;
- Роман Яців. Дараган Андрій Іванович // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т. 2: Г—З : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2012. — С. 280—281.;
- Г. Г. Стельмащук. Дараган Андрій // Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва XX ст.. — Львівська національна академія мистецтв (Науково-дослідний сектор). — Львів : Апріорі, 2013. — С. 159. — ISBN 978-617-629-152-7.