Дараган Андрій Іванович
Андрій Іванович Дарага́н (14 жовтня 1902, Валки — 24 травня 1987, Філадельфія) — український і американський скульптор; член Об'єднання митців-українців в Америці з 1952 року[1].
| Дараган Андрій Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1 (14) жовтня 1902 Валки, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер |
24 травня 1987 (84 роки) Філадельфія, Пенсільванія, США |
| Країна |
 СРСР Німеччина США |
| Діяльність | скульптор |
| Вчителі | Блох Леонора Абрамівна і Кратко Бернард Михайлович |
Біографія ред.
Народився 1 [14] жовтня 1902 року в місті Валках (нині Харківська область, Україна). Протягом 1925—1927 років навчався на факультеті скульптури[2] в Харківському художньому інституті у Леонори Блох, Бернарда Кратка[1], проте був виключений з нього через те, що приховав своє соціальне походження[3].
Жив і працював у Харкові[3]. Під час німецько-радянської війни виїхав за кордон. Протягом 1945—1948 років перебував у Німеччині, з 1949 року жив у США в Філадельфії, де викладав в українській художній студії. Помер у Філадельфії 24 травня 1987 року[1].
Творчість ред.
Працював у галузі станкової і монументальної скульптури. Скульптури виконував у бронзі, мармурі і гіпсі[2]. В радянський період створив:
- монументально-скульптурний фриз «Оборона Луганська» для мастерського клубу в Луганську (1934—1935, у співавторстві з Костем Бульдиним та Яковом Ражбою);
- декоративні горельєфи для залу Робітничого театру в Дніпропетровську (1936—1937, у співавторстві з Костем Бульдиним та Яковом Ражбою);
- кілька скульптур для українського павільйону на Всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві (1939).
Разом із Костем Бульдіним розробляв проєкти пам'ятників Тарасу Шевченку у Харкові та Каневі[3].
За кордоном виконав:
- надгробну плиту Ф. Бальману (1944);
- низку скульптурних портретів «Батько» (1947);
- пам'ятник Тарасу Шевченку у Вінніпезі (1961).
Вирізав кілька іконостасів для українських храмів у США, зокрема у 1970-х роках у храмі-пам'ятнику святого Апостола Андрія у місті Саут-Баунд-Бруйі на замовлення митрополита УПЦ у США Мстислава Скрипника[3].
Велика кількість скульптурних робіт митця зберігається у приватних колекціях у Німеччині, Франції, США, Канаді[2].
Вшанування ред.
31 серпня 2023 року у місті Валках провулок Мічуріна перейменовано на провулок Андрія Дарагана[4].
Примітки ред.
Література ред.
- Дараган Андрій Іванович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 203. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Дараган Андрій Іванович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 193. — ISBN 5-88500-071-9.;
- Роман Яців. Дараган Андрій Іванович // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т. 2: Г—З : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2012. — С. 280—281.;
- Г. Г. Стельмащук. Дараган Андрій // Українські митці у світі. Матеріали до історії українського мистецтва XX ст.. — Львів : Апріорі, 2013. — С. 159. — ISBN 978-617-629-152-7.