Данієль Маро або Данієль Маро старший (англ. Daniel Marot 1661, Париж, Франція — 1752[2], Гаага, Голландія) — гравер, архітектор, дизайнер інтер'єрів, паркобудівник, французький протестант за походженням зламу 17-18 ст. Працював у Франції, Голландії, Великій Британії і знову в Голландії (де і помер).

Данієль Маро (Данієль Маро старший)
нід. Daniel Marot
фр. Daniel Marot
Daniël Marot (1661-1752).jpg
Народження 1661(1661)
Смерть 1752(1752)
Релігія Кальвіністська церква
Країна Нідерланди Нідерланди
Навчання
·Жан Лепотр
Діяльність архітектор, митець
Праця в містах Париж, Гет-Лоо, Лондон, Гаага
Архітектурний стиль бароко
Найважливіші споруди див. тут
Заклад Бінненгоф, Гет-Лоо і Гейс-тен-Бос
Діти ·Daniël Marot (II)d[1]
CMNS: Данієль Маро у Вікісховищі

Загальна характеристикаРедагувати

Наприкінці 17 ст. твори мистецтва Франції набули значення зразків для низки сусідніх країн, серед котрих опинились навіть ті, що здавна були мистецькими центрами Європи — Північні Нідерланди, Іспанія, низка князівств у Німеччині. Розповсюдженню французьких впливів сприяли як високий художній рівень мистецької продукції та ідей (гобелени, виробництво тканин, вишивок, мережива, досягнення в фортифікації, сад бароко французького зразка), так і помітна еміграція талантів з країни, де з 1685 року відновили утиски та гоніння французьких протестантів-гугенотів. Данієль Маро старший був гугенотом і через загрозу власному життю покинув Францію та емігрував до Голландії.

Данієль Маро старший виробився у надзвичайно талановитого дизайнера і гравера, що згодом був зарахований до трійки найбільш обдарованих і продуктивних митців доби, серед котрих ще Жан Лепотр (1617–1682) та Жан Берен (1640–1711). Данієль Маро сам поклопотався про збереження і популяризацію власних ідей, вчасно переклавши їх у візуальний ряд (графічні видання), що стало надійним джерелом вивчення творчого спадку майстра, призабутого після смерті.

Низка фактів життя Данієля Маро втрачена і викликає суперечки, серед котрих роки народження, смерті та факт припинення графічних видань з 1718 року…

Життєпис, ранні рокиРедагувати

Народився в Парижі в родині художника-графіка Жана Маро (1620–1679), що був серед відомих прихильників офорту у Парижі. Батько був і його першим вчителем. Можливо, первісну художню освіту юнак удосконалював під керівництвом Жана Лепотра. Відомо, що він займався самоосвітою і зробив декілька гравюр з малюнків інших майстрів, серед котрих був і Жан Берен.

Перший голландський періодРедагувати

З 1685 року Данієль Маро перебував у Голландії. На здібного француза звернув увагу штатгальтер, котрим був тоді Вільгельм III Оранський , онук короля Англії Карла І. Штатгальтер узяв Данієля Маро до себе на службу, що відкрило для майстра широкі перспективи як теоретичні, так і практичні. Він був задіяний і як архітектор (мисливський замок-палац де Ворст), і як садівник-паркобудівник, і як дизайнер інтер'єрів (декор залів в палаці Гет-Лоо).

Праця в ЛондоніРедагувати

 
Вільгельм III Оранський і Марія, гравюра

Вільгельм III Оранський був чоловіком британської принцеси Марії, онуком короля Англії Карла І і як протестант став кандидатом на британський престол в протестантській державі. Після підписання угод про обмеження королівської влади на користь аристократичного парламенту, Вільгельм ІІІ став королем Британії. 1694 року у Лондон відбув і Данієль Маро старший, що отримав посаду одного з королівських архітекторів. В британській столиці він працював дизайнером меблів і інтер'єрів, і садівником. Проєкти декору, запропоновані Данієлем Маро, були використані для створення меблів, посуду, канделябрів, дзеркал тощо.

За його сприяння були створені ділянки регулярного саду Гемптон-Корт, знищені пізніше. Розпланування саду буде відновлене лише в 20 столітті.

Другий голландський періодРедагувати

Останні роки життя митця відомі погано. По смерті Вільгельма ІІІ він повернувся у Голландію. Працював в місті Гаага, де і помер.

Твори з впливом ідей Данієля Маро, галерея фотоРедагувати

Вибрані твориРедагувати

 
Офорт з двома різновидами орнамента роботи Данієля Маро, до 1712 р. Музей Вікторії й Альберта, Лондон
  • Мисливський замок де Ворст[3]
  • Інтер'єри палацу Гет-Лоо[3]
  • Замок-палац Оранієнштейн
  • ділянка сада Хемптон-Корт
  • парк в Гейс-тен-Бос
  • «Нова книга краєвидів і перспектив, гідних для стінописів в залах та інших приміщеннях, запропонованих і гравійованих Д. Маро»[3]
  • «Нова книга інтер'єрів (апартаментів), запропонованих і гравійованих Д. Маро»[4]
  • «Нова книга інтр'єрів (апартаментів)»[4]
  • «Нова книга слюсарних виробів, запропонованих і гравійованих Д. Маро»[4]
  • « (Перша) Книга орнаментів, запропонованих Д. Маро»[4]
  • « Друга книга орнаментів, запропонованих Д. Маро»[4]
  • « Перша книга нагробків і мавзолеїв, запропонованих архітектором Д. Маро»[4]
  • «Друга книга тримфальних арок і міських брам»[3]
  • « Нова книга альтанок, трельяжів, (паркових) кабінетів, запропонованих і гравійованих Д. Маро»
  • « Нова книга різних (паркових) кабінетів, прикрашених каскадами»

Галерея обраних гравюр Данієля МароРедагувати

 
Д. Маро. «Проект інтер'єра приватної бібліотеки».

ДжерелаРедагувати

  • Каталог выставки «Орнаментальная гавюра 17 века», Ленинград, «Искусство», 1986

ПриміткиРедагувати

  1. Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
  2. http://collection.cooperhewitt.org/people/18042233/
  3. а б в г Каталог выставки «Орнаментальная гавюра 17 века», Ленинград, «Искусство», 1986, с. 54
  4. а б в г д е Каталог выставки «Орнаментальная гавюра 17 века», Ленинград, «Искусство», 1986, с. 55

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Данієль Маро

Див. такожРедагувати