Данько Олена Яківна
Олена Яківна Данько (нар. 2 січня 1898, с. Парафіївка, нині Ічнянський район, Чернігівська область — пом. лютий 1942) — українська радянська письменниця, поетеса, художниця та акторка. Сестра Наталі Данько.
| Олена Данько | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Олена Яківна Данько |
| Народилася |
21 грудня 1897 (2 січня 1898)[4][5] або 2 січня 1898[4][5] Парафіївка, Парафіївська волость, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Померла | 14 березня 1942[1][2][…] (44 роки) |
| Країна |
 Російська імперія Російська республіка.svg){kind=small} СРСР |
| Національність | українка |
| Діяльність | художниця, поетка, письменниця, ляльківниця |
| Знання мов | українська і російська[5] |
| Членство | СП СРСР |
| Жанр | повість[d] |
Життєпис ред.
Олена Яківна Данько-Олексенко народилася 2 січня 1898 року в селі Парафіївка (нині Ічнянський район, Чернігівська область) в родині революціонерів народовольців, залізничних службовців: Якова Опанасовича та Ольги Йосипівни Данько. Старша зведена сестра скульпторки-керамістки Наталі Данько. Дитинство провела у Москві та Вільно.
Навчалася у Київській рисувальній школі О. Мурашка (1915), студіях І. Машкова та Ф. Рерберга у Москві, Ленінградській Академії Мистецтв (1924–25).
Учасниця художніх виставок від 1919 року. Її праці експонувалися на Всесвітній виставці у Парижі (1925).
Працювала художницею з розпису фарфору на Петрогр. фарфор. з-ді (нині С.-Петербург, 1916–24). Розписувала переважно роботи сестри, а також унікальні вироби заводу.
Від 1924 року працював у ляльковому театрі: лялькаркою та сценаристкою. Відвідувала гурток «неокласиків», товаришувала з Анною Ахматовою.
Померла у лютому 1942 року на шляху від Ярославля у м. Ірбіт Свердловської області, куди їхала в евакуацію.
Доробок ред.
Олена Данько є авторкою поетичних збірки «Простые муки», книг: «Ваза Богдыхана», «Иоган Гутенберг» (обидві – Москва; Ленінград, 1925), «Фарфоровая чашечка» (Ленинград, 1925), «Китайский секрет» (Москва; Ленинград, 1929), повісті «Деревянные актеры» (Ленинград, 1931), повісті-казки «Побежденный Карабас» (1941); інсценівок: «Червона Шапочка» (за Ш. Перро, 1919), «Дон Кіхот» (за М. де Сервантесом), «Гуллівер у країні ліліпутів» (за Дж. Свіфтом); вступної статті до каталогу «Государственный фарфоровый завод імені М. В. Ломоносова» (Ленінград, 1938); а також статей про художній фарфор. Роботи зберігаються в ДРМ (С.-Петербург), Музеї С.-Петербур. фарфор. з-ду, Музеї кераміки та «Садибі Кусково 18 ст.» (Москва).
- Китайська таємниця / О. Я. Данько ; пер. з сьомого скороченного рос. вид. Г. Ткаченко, Р. Пономаренко. — Київ: Молодь, 1956. — 185 с.
Примітки ред.
- ↑ а б Artnet — 1998.
- ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ а б NUKAT — 2002.
- ↑ а б Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- ↑ а б в ПроДетЛит — 2019.
Посилання ред.
- Данько Олена Яківна [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] Енциклопедія Сучасної України