Данута Квапішевська
Данута Квапішевська (пол. Danuta Kwapiszewska; 6 червня 1922, ймовірно Варшава, Польща — 3 квітня 1999, Варшава, Польща) — польська балерина і скульптор, нагороджена Золотим хрестом Заслуги (1979), медаллю Заслуги в культурі (1984) і медаллю 200-річчя польського балету (1996)[3][4]. Мати польської художниці Юлії Квапішевської.
| Данута Квапішевська | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
6 червня 1922[1][2] Варшава, Польська Республіка |
| Померла |
3 квітня 1999[1][2] (76 років) Варшава, Республіка Польща |
| Поховання | Бруднівський цвинтарd |
| Країна |
 Республіка Польща |
| Діяльність | скульпторка, балерина |
| Знання мов | польська |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Данута Квапішевська народилася в 1922 році у сім'ї архітектора Владислава Квапішевського. Під час нацистської окупації проживала разом із батьками в Мокотуві, південному районі Варшави, в будинку під назвою «Конкордія»[5]. Танцювала на сценах невеликих театрів, в тому числі і в забороненій нацистами постановці «Вальс Шопена» в театрі на вулиці Новий Свят[6].
Після Другої світової війни Данута Квапішевська стала однією із найвідоміших балерин Польщі. Вона завоювала золоті медалі на балетних конкурсах в Будапешті і Брюсселі[7]. Проте кар'єра танцівниці раптово перервалася внаслідок автокатастрофи. Отримані травми призвели до часткового паралічу тіла нижче пояса. Тоді Д. Квапішевська присвятила себе викладанню танцю і зацікавилася створенням скульптур.
Брала участь у Міжнародний виставці скульптури і живопису під відкритим небом «Гарбно 1977», яка проходила в рамках четвертої сесії мистецького проекту під назвою «Живопис і скульптура під відкритим небом „Гарбно“» з 18 травня по 8 червня 1977 року[8].
У 1983 році режисер Тадеуш Киянський зняв про неї короткометражний документальний фільм «Мої скульптури танцюють замість мене»[9]. У 2010 році польська поетеса Лідія Бень написала біографічну поему про життя балерини[10].
Данута Квапішевська померла 3 квітня 1999 року у Варшаві й похована на Бруднівському кладовищі.
Примітки ред.
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ а б в e-teatr.pl — 2004.
- ↑ Danuta Kwapiszewska (пол.). Teatr w Polsce. Архів оригіналу за 24 грудня 2013.
- ↑ Danuta Kwapiszewska — Odznaczenia (пол.). Teatr w Polsce. Архів оригіналу за 25 грудня 2013.
- ↑ Jerzy S. Majewski. Concordia - luksusy pod okiem Niemców (пол.). Gazeta.pl. Архів оригіналу за 13 листопада 2014.
- ↑ Jerzy Diatłowicki. Życie na niby czy życie surowo wzbronione? (пол.). Jewish.org.pl. Архів оригіналу за 24 грудня 2013.
- ↑ List Kazimierza Rudzkiego do Konstantego Ildefonsa Gałczyńskiego z 11 maja 1951 (пол.). Kigalczynski.pl. Архів оригіналу за 3 листопада 2016.
- ↑ Międzynarodowy Plener Malarsko-Rzeźbiarski «Garbno 1977» (пол.). Leksykon Kultury.
- ↑ Moje rzeźby tańczą za mnie (пол.). Polska kinematografia, filmy i ich twórcy. Архів оригіналу за 24 грудня 2013.
- ↑ Spotkanie z przedstawicielami Klubu Literackiego "Fraszka" z Uniwersytetu Trzeciego Wieku w Częstochowie (пол.). Uniwersytetu Trzeciego Wieku w Częstochowie. Архів оригіналу за 5 березня 2016.
Література ред.
- Galeria Arsenał, Galeria Kordegarda. Данута Квапишевская: «Мои скульптуры танцуют за меня» = Danuta Kwapiszewska: «Moje rzeźby tańcza̦ za mnie». — Poznań, Warsaw, 1984. — 16 с. (пол.)
Посилання ред.
- Foto Danuty Kwapiszewskiej w zbiorach NAC. NAC. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 17 травня 2020. (пол.)
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |