Данкан Галдейн
Фредерік Данкан Майкл Голдейн (англ. Frederick Duncan Michael Haldane; нар. 14 вересня 1951) — британський фізик, що працює в США, спеціаліст із теорії конденсованих середовищ, лауреат Нобелівської премії за 2016 рік разом із Девідом Таулессом та Джоном Костерліцом з формулюванням: «за теоретичне відкриття топологічних фазових переходів та топологічних фаз речовини»[3].
| Данкан Голдейн | |
|---|---|
| англ. Frederick Duncan Michael Haldane | |
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Frederick Duncan Michael Haldane |
| Народився |
14 вересня 1951[1] (72 роки) Лондон |
| Місце проживання | Принстон, США |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія Словенія |
| Діяльність | фізик, викладач університету |
| Alma mater | Кембриджський університет |
| Галузь | фізика конденсованих середовищ |
| Заклад |
Принстонський університет Лабораторії Белла |
| Науковий ступінь | PhD |
| Науковий керівник | Філіп Андерсон |
| Аспіранти, докторанти |
Srinivas Raghud Ashvin Vishwanathd[2] |
| Членство |
Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук Американське фізичне товариство Інститут фізики AAAS Національна академія наук США |
| Відомий завдяки: | дослідження дробового квантового ефекту Холла, топологічних ізоляторів |
| Нагороди | Нобелівська премія (2016), медаль Дірака (2012) |
| Особ. сторінка | physics.princeton.edu/~haldane/ |
 Данкан Галдейн у Вікісховищі | |
Дослідження Голдейна охоплюють широке коло задач фізики твердого тіла, зокрема теорії рідини Латтінджера, одновимірних спінових ланцюжків, дробового квантового ефекту Голла, топологічного порядку тощо.
Голдейн є членом Королівського наукового товариства, Американської академії мистецтв і наук, Американського фізичного товариства, британського Інституту фізики, Американської асоціації стрияння розвитку науки. Він є лауреатом премії Олівера Баклі, отримав медаль Дірака Міжнародного центру теоретичної фізики, Нобелівську премію з фізики.
Данкан Голдейн у 1991 р. ввів узагальнення принципу заборони Паулі, запропонувавши інтерполяційний між бозонною й ферміонною границями вираз для підрахунку кількості мікростанів[4].
Примітки ред.
- ↑ Gregersen E. Encyclopædia Britannica
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2016. Архів оригіналу за 4 жовтня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.
- ↑ Ровенчак А. Дробові статистики: Погляд з боку статистичної фізики (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
|
Це незавершена стаття про британського науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |