Данило Олександрович (1261 — 4 березня 1303, Москва) — син Олександра Невського й Олександри Полоцької , у 16 років став першим князем Москви та Московського князівства після того як отримав ярлик від Менгу Тимура на княжіння. Святий РПЦ.

Данило Олександрович
Данило Олександрович
Данило Олександрович
Князь Московський
1263 — 5 березня 1303
Попередник: утворення князівства
Наступник: Юрій Данилович
 
Народження: 1261
Владимир
Смерть: 5 березня 1303
Москва
Країна: Руські князівства[d], Велике князівство Володимирське і Князівство Московськеd
Релігія: православ'я
Рід: Рюриковичі (Юрійовичі)
Батько: Олександр Невський
Мати: Олександра Брячиславівна Полоцька
Шлюб: Vasilisa of Rostovd[1] і Марія (княгиня московська)
Діти: Юрій, Іван, Олександр, Афанасій, Борис

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

ред.

1263 великий князь владимирський Олександр Невський виокремив Московське князівство зі складу Владимирського і віддав Данилу, який був наймолодшим його сином. В цей час Данилові було лише 2 роки, тому управління московською волостю через своїх тівунів здійснював владимирський князь Ярослав Ярославич до своєї смерті у 1271 р.

Як московський князь Данило вперше згадується у 1281 році. За його князювання Москва значно зміцнила свої політичні позиції у Північно-Східній Русі та інтенсивно розширювалася, про що свідчать дані археологічних досліджень. Спершу Данило ворогував зі своїм старшим братом, великим князем владимирським та князем переяславль-залєським Дмитром Олександровичем, але пізніше став його союзником. 1294 року, після смерті Дмитра, він очолив московсько-переяславсько-тверську коаліцію, яка виступила супроти нового владимирського князя, Андрія Олександровича. У процесі цієї боротьби Данилу 1296 року вдалося на деякий час посісти новгородський стіл. 1302 р., після смерті переяславль-залєського князя, Івана Дмитровича, Данило захопив Переяславль-Заліський та вигнав звідти намісників великого князя. Після смерті Данила (5 березня 1303 р.) Переяславль-Залєський до кінця 1305 утримували його сини.

Сім'я і діти

ред.

Ім'я дружини Данила Олександровича згадано в опублікованому 1996 року Ростовському соборному синодику, де вона названа Агрипіною. За припущенням А. А. Горського[d], вона була донькою галицького князя Лева Даниловича. М. Д. Хмиров[d] та К. В. Рыжов дружиною вважають Марію[2][3], а Л. Є. Морозова[d] не називаючи імені припускає, що дружиною була донька рязанського князя Ярослава Романовича[4]. Майкл Маклаган[d] припускає, що дружиною була Василіса Дмитрівна[d][5]. А. А. Молчанов[d] вважає абсолютно безпідставною припущення В. В. Кюнтцеля, що дружиною була родичка московського тисяцького Протасія Федоровича[d][6]. Мав щонайменше п'ятьох синів:

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Michael Maclagan
  2. Хмиров М. Д.[d], Алфавитно-справочный перечень государей русских и замечательнейших особ их крови (1870)
  3. Рыжов К. В., Все монархи мира. Россия. 600 кратких жизнеописаний
  4. Морозова Л. Є.[d], Знаменитые женщины средневековой Руси
  5. Jirí Louda[d] and Michael MacLagan[d], Lines of Succession: Heraldry of the Royal Families of Europe
  6. Молчанов А. А.[d], Тысячелетние корни славного русского рода: ростово-суздальские и московские тысяцкие

Джерела

ред.
  • Костецька М. Колаборант Іван Калита / Історія. — Львів, 2015. — № 3 (16) (березень). — С. 20—21.
  • Кучкин В. А. Велике князівство Московське [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.
  • История Руси [Феодора Сартаковна мать всея России , или ЧИНГИЗИДЫ НА МОСКОВСКОМ ПРЕСТОЛЕ https://youtu.be/kfmcxWl2bg4]

Посилання

ред.