Даниленко Степан Максимович
Степан Максимович Даниленко (нар. 25 грудня 1901 (7 січня 1902), Полтавська губернія — 29 квітня 1982) — один з авторів «Київського некрополю», санітарний лікар.
| Степан Максимович Даниленко | |
|---|---|
 фото на надгробку | |
| Народився |
25 грудня 1901 (7 січня 1902) Полтавська губернія |
| Помер |
29 квітня 1982 (80 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
| Громадянство |
 СРСР |
| Alma mater | Київський медичний інститут |
Біографія ред.
Народився 25 грудня 1901 (7 січня 1902) року в Полтавській губернії. В 1928 році закінчив Київський медичний інститут. У 1929—1941 роках — епідемолог в Богуславі. З 1941 року жив у Києві. В 1946—1964 роках викладав у фельдшерській школі № 1 гігієну і анатомію.
Відомий колекціонер медалей і значків. З 1964 року захопився вивченням кладовищ, співпрацював з М. І. Кутинським. З 1967 по 1974 рік в групі «Київський некрополь» Людмили Проценко.
Помер 29 квітня 1982 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 20, ряд 1, місце 32).
Родина ред.
Дружина — Валентина Федорівна, лікар-ренгентолог. У них дві доньки:
- Інна Карєєва — доктор хімічних наук;
- Олександра — доктор мистецтвознавства, дружина народного художника України О. Г. Данченка. (У них сини: Микола — художник, Володимир — художник-декоратор).
Література ред.
- Л. Проценко, Ю. Костенко . Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — «Інтерграфік». — С. 192. ISBN 966-532-012-2;
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |