Далія Равіковіч
Далія Равикович (17 листопада 1936, Рамат-Ган, Палестина — 21 серпня 2005, Тель-Авів, Ізраїль — ізраїльська поетеса, громадський діяч.
| Далія Равіковіч | ||||
|---|---|---|---|---|
| івр. דליה רביקוביץ | ||||
.jpg) | ||||
| Народилася |
17 листопада 1936[1] Рамат-Ган, Тель-Авівський округ, Ізраїль | |||
| Померла |
21 серпня 2005[1] (68 років) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль | |||
| Країна |
 Ізраїль | |||
| Діяльність | мовознавиця, поетка, письменниця, перекладачка, антивоєнна активістка, письменниця-романістка, журналістка, вчителька | |||
| Сфера роботи | поезія і перекладацтво[d][2] | |||
| Alma mater | Єврейський університет і Hugim High Schoold | |||
| Роки активності | з 1957 | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Далія Равіковіч у Вікісховищі | ||||
Походження ред.
Даля Равикович народилася в Рамат-Гані, (Ізраїль) 17 червня 1936 року. Її мати була онукою рабина Шмуеля Хуіинера — першого будівельника околиць Єрусалиму. Даля була старшою донькою, в її родині було двоє синів-близнюків. За три тижні до шестиріччя Далі, її батько загинув в автомобільній аварії. Після аварії сім'я переїхала у кіббуц Гева. Далю постійно принижували в кіббуці і у віці 13 років вона переїхала жити в прийомну сім'ю до Хайфи, де навчалася в середній школі. Вона була зарахована до армії, але через 8 місяці звільнена через проблем зі здоров'ям.
Навчання та початок творчості ред.
Далія Равикович навчалася в Єврейському університеті, викладала у старших класах. Вона не закінчила навчання.
Друкується з 1950 року. Перші вірші були надруковані в журналі «Орлогин», головним редактором якого був відомий поет Авраам Шльонський.
У 1972 році вона отримала стипендію для вивчення літератури в Оксфордському університеті.
Родина ред.
У 24 роки Далія Равикович вийшла заміж за письменника Йозефа Бар-Йозефа, але через три місяці розлучилася. Ще через два роки вийшла заміж за Іцхака Лівні. Але, проживши у шлюбі три роки, вони розлучилися, але залишилися друзями до кінця її життя. 1978 року Далія Равикович народила сина від Хаїма Клера, з яким вона прожила 13 років.
Поезію Далії високо оцінили, і вона навіть отримала численні літературні премії: премія імені Бялика (1987), премія імені Шльонськи, премія імені Бреннера, і премія прем'єр-міністра Ізраїлю для письменників на івриті (2005). 1998 року її нагородили державною премією Ізраїлю, а 2000 року вона отримала звання почесного доктора університету Хайфи.
У Далії Равикович все життя пов'язана з депресією і виходом з неї. Це знайшло своє відображення в її віршах про бурю в душі, починаючи від величезних тварин, що беруть участь у моральних та політичних проблемах. Далія писала: «Моя маніакальна депресія стабільна. Коли я в депресії я ненавиджу себе, я не бачу нікого».
Смерть ред.
21 серпня 2005 року Далія була знайдена мертвою у своїй квартирі. Згідно з версією преси це було самогубство. Однак розтин це спростував. Патологоанатом висловив думку, що смерть, ймовірно, викликано гострою серцевою недостатністю." Приватний лікар, який бачив звіт коронера, розповів: «Я знайшов там розширення серця, яке стало причиною смерті через аритмію». Муніципалітет увічнив пам'ять Далії таблицею, вміщеній на передній частині будинку на вулиці Йоаша, 6.
Увічнення пам'яті ред.
22 листопада 2013 року була відкрита скульптура Стовп Середземномор'я в парку Тель-Авіва, присвячена Далії Равикович.
Творчість ред.
Перші вірші з'явилися в п'ятдесятих роках у працях поета Авраама Шльонськи «Годинник». Шльонськи спочатку не визнавав її заслуг у поезії.
З випуском перших двох книг поезії її інтенсивно просуває суворий критик Баруха Крузвейл, який вивчав літературу в середній школі. У своїй першій книзі «Любов золоте яблуко» Курцвейл написав: Даля Равикович володіє ліричним тоном. Їй не потрібен модерністський двійник моди. Її вірші — невіддільна частина поетичного реалізму (…) Ці вірші перевищують значення поетичних пісень, оригінальність та автентичність десятків" — «Країна», 12/25/1959
Курцвейл в трактаті «Одне з найважливіших відкриттів» так писав про другу книгу Далії: Вірші Далії, безсумнівно, є одними з найкрасивіших пісень про кохання, написані в останні роки, вони такі жіночні й ніжні
- «Країна», 29/01/1965
Деякі з віршів Далії Равикович були оспівані в популярних піснях.
Самуель Авнер так описує відображення її страждань: Вже в цій першій збірці віршів є тема страждань. Ці травми, пов'язані з безмежною любов'ю, абортами. У віршах Далії відчувається глибокий екзистенційний рецидив депресії.
- «Країна», 09/30/200
Її остання книга — «Прийшов і пішов», опублікована в 2005 році, містить розповіді, що стосуються глав її життя . Ці розповіді унікальна форма вираження «сухих» фактів. Їх унікальність полягає у відносинах, які вони мають індивідуальне втілення і дозволяють читачеві відчути іронію та самоіронію автора.
Вірші Далії Равикович перекладені 21 мовою світу.
Смерть ред.
Початкові підозри щодо самогубства Равикович не підтвердилися: лікарі встановили, що причиною її смерті стала раптова зупинка серця.
Примітки ред.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Czech National Authority Database